Трохи історії
Історія халха-монголів починається з XV-XVI ст., коли на територію сучасної Монголії хлинули тунгусо-маньчжурські племена, які змішалися з місцевими. До цього часу значна частина корінних племен пішла разом з військами в походи на захід, в Іран і середню Азію, у монголів разом з військом йшли і їх сім’ї.
В середині XVI століття Даян-ханом були виділені 12 халхасских колін, які він віддав в управління синам, нащадки семи з них, переданих 11-му синові Гэрэсэндзе, стали халха-монголами.
Ще дослідники Монголії XVIII-XIX століть, відзначали, що колись войовничий народ зараз абсолютно мирний, і на відміну від інших кочових народів, тих же киргизів і казахів, у них повністю відсутні звичаї конокрадства, а звичайне злодійство є тільки в містах. Майже повне зникнення військового духу пояснюється впливом буддійського клерикалізму.
У 1586 році був побудований перший буддійський монастир в Монголії, а 1921-го їх було вже 750. Значна кількість чоловічого населення були ченцями, соблюдавшими обітницю безшлюбності. Приросту населення до початку двадцятих років ХХ століття, коли почалися репресії проти буддійського духовенства, практично не було.
