Широка країна моя рідна! Ці досить відомі, нетлінні слова поета дійсно чудово характеризують Росію. Простори її неосяжні, а по всій території нашої Батьківщини розкидані найрізноманітніші міста – які постарее, які новіші. Серед них є й порівняно невеликий, але гарне місто з багатою історією. Це Воронеж. Що особливого в цьому населеному пункті, якими визначними пам’ятками він славиться, які ще міста є в даному регіоні, а також яка його довжина і з якими областями межує Воронезька область – про все це можна дізнатися нижче.
Історія Воронежа
Достеменно невідомо й донині, в яких же літах було засновано місто, що лежить нині в 463 кілометрах від Москви. Указ про заснування Воронежа не знайдено, однак існує згадка про нього в документах 1586 року, що вказує на достатню старовину описуваного тут міста. Стосовно нього, до речі, взагалі інформація або неточна, або невідома – ось і лінгвісти з істориками всі сперечаються з приводу походження назви цієї місцевості. Деякі вважають, що воно утворено від двох слів – “ворона” і “їжак”, а ті, у свою чергу, позначають назви племен, які жили тут в незапам’ятні часи. Втім, думка це, скоріше, більше народне, серйозними вченими не розглянуте. З “наукових” ж точок зору на походження назви міста і прилеглої до нього області можна виділити наступні:
- Від слова “ворон”, “ворона”.
- Від слова “вороний’.
- Від назв річок за кольором води в ній – і так далі.
Нині адміністративний центр Воронезької області (площа у кв. км її – 52, 4) носить горде звання міста військової слави (одержане ним десять років тому). Пережити за час свого існування Воронежу довелося багато чого, в тому числі і страшна пожежа, що сталася в 1590 році. Тоді майже все місто було знищено, а потім, як фенікс з попелу, відродився практично з нуля. Так склалося, що це був не єдиний пожежа в історії Воронежа – другий стався в 1748 році і перетворив на попіл весь центр міста, розташовувався в той час на березі річки (в третій раз, правда, вже не зовсім від пожежі, Воронеж був зруйнований у двадцятому столітті, під час війни з Німеччиною – відновлений до 1950 року). Декількома ж десятками років раніше, в 1715 році, Воронеж став центром нової губернії – спочатку вона називалася Азовської, а через десять років отримала однойменну назву зі своїм головним містом. В кінці вісімнадцятого століття у Воронежа оновлений герб – у ньому з’явився двоголовий орел, подарований за особливі заслуги царською милістю.
