Жанр комедії Недоук п’єси Фонвізіна
Твір письменника вважається комедійним класицизмом. Тут є основні вимоги творчого розвитку – тимчасове єднання, місце і розвиток, опис як хороших, так і негативних героїв, нотка іронії до демонстрації людських і соціальних негативних якостей. Але все ж, суть твору – це не тільки комедія, а комедія, яка містить у собі і виховні риси характеру. Письменник сміється над дурним Метрофаном. З іронією ставиться до Простакової, сліпо вірить в грамотність Вральмана. Чесно кажучи, не соромиться своїх усмішок над Скотининым, над тим, як він трепетно ставиться до поросятам і повістей про їх знатному роді. Але так само письменник розкриває й негативні риси – старі погляди і погане виховання всіх кріпосних людей. Дидактичний, повчальний погляд у творі максимально проявляє себе зрозумілому розмові Стародума при спілкуванні з дочкою, Правдиным, Милоном.
Але все ж, при хорошому розборі аналізу твору і виділення головних рис жанру твору, потрібно підмітити, те, що тут ні як не вписується сама трагічність комедії.
Взяти навіть саму смішну сцену, наприклад, коли Митрофан починає створювати свої ведення правопису, і провокує страх – оскільки молодий чоловік через якийсь проміжок часу стає головним всього села. Трагічна доля кріпака класу, яких Простакова жорстоко б’є і лає (наприклад, Еремеевна, якої оплачує ляпасом). Саме з-за цього, більшість сучасних дослідників визначають жанр твору письменника, як комедія, але в той же час і велика не виліковна трагедія, яка залишить слід ще на багато століть. Ще багато століть буде обговорення даного поведінки персонажів.
