Значення слово «пасіонарний» невідомо широкому колу людей. Тим не менше, воно нерідко з’являється в телевізійних передачах та деяких засобах масової інформації, коли мова йде про відомих особистостей або історії держав. Тому не дивно бажання допитливої людини розібратися в тому, що означає слово «пасіонарний». У цьому допоможе інформація, викладена в даному огляді.
Загальне визначення
Розглядаючи значення слова «пасіонарний», потрібно відзначити, що даний термін відноситься до однієї з характеристик як людської особистості, так і держави. Сьогодні нами буде приділено найбільшу увагу розгляду особистості.
Пасіонарного людини як ніби гризе зсередини невгамовна жага діяльності. Вона спрямована на здійснення мети, яку йому звичайно важко не тільки проконтролювати, але і пояснити самому собі.
Вона пов’язується зі здатністю таких людей до отримання з зовнішнього середовища більшої кількості енергії, ніж та, яка йому необхідна для виживання – як особистості і видовий одиниці.
Зайва енергія пасіонарної особистістю підсвідомо спрямовується на формування внутрішнього стану наднапруження і зосередження на якійсь ідеї.
Смерть не лякає
Щоб розібратися в тому, що значить «пасіонарний», потрібно засвоїти, що ідеї, про яких йде мова, завжди спрямовані на зміну навколишнього світу. Хоча при цьому прагнення до діяльності не завжди усвідомлено, а цілі часто ілюзорні.
Але для одержимих ними людей вони здаються важливішими, ніж сама їх життя. Заради своїх цілей вони готові жертвувати нею. Жертовність є найвищим проявом пасіонарності. Таке відсутність боязні власного смертельного результату заради досягнення мети можна назвати антиинстинктом.
Походження терміну
Думка про те, що існує біохімічна енергія живої істоти, яка впливає на людську психіку, була висловлена ще філософом і природодослідником Володимиром Вернадським. Однак сам термін «пасіонарність» був введений у науку радянським і російським вченим Львом Гумільовим в середині минулого століття.
Він є одним із ключових в його працях і запозичений у Долорес Ібаррурі, яка була одним з найяскравіших лідерів і ораторів в компартії Іспанії в 20-му столітті. Її називали Пасіонарією, що означає «страсна».
Важливою властивістю пасіонарних людей є їх заразливість. Виступаючи перед слухачами, вони здатні запалити їх волею до перемоги, ідеями, думками. Як, наприклад, військові лідери, які виступають перед боєм. Згідно пасіонарної теорії Гумільова, від кількості таких людей залежить світогляд, спосіб життя, напрям розвитку тих груп, у які вони входять.
Особистість пасіонарія
Пасіонарні особистості відносяться до продуктивної типу. Це першовідкривачі, винахідники, творці. Вони сприяють накопиченню енергії і її перетворення, раціоналізації життя. Ці люди ризикові, активні й заповзятливі.
При цьому рівень здібностей у них необов’язково високий. А пасіонарність може бути спрямована як на подвиги, так і на злочини, як на творчість, так і на руйнування, як на благо, так і на зло. Ось тільки байдужість тут повністю виключено.
Ось наочні приклади пасіонаріїв:
- Колумб.
- Ньютон.
- Жанна Д’арк.
- Олександр Македонський.
- Михайло Ломоносов.
- Петро I.
- Гітлер.
- Наполеон.
Шкала Гумільова
Для кращого розуміння значення слова «пасіонарний» доцільно розглянути представлену Гумільовим шкалу. На ній він розміщував три типи людей. На одному кінці перебували пасіонарії, а на іншому – субпассионарии.
Другі – це люди, нездатні на отримання достатньої енергії з зовнішнього середовища. Вони, на противагу пассіонаріям, не можуть стримувати свої інстинкти, навіть якщо вони шкодять їм самим і суспільству. Зазвичай вони відрізняються веденням паразитичного і асоціального способу життя. Це пристосуванці, волоцюги, злодії, п’яниці.
Посередині, між двома крайнощами, знаходяться гармонійні особистості (гармоніки). У них інстинкт самозбереження і пасіонарність врівноважені.
Причини появи
На закінчення вивчення питання про значення слова «пасіонарний» поговоримо про причини появи таких людей. Згідно поглядам Льва Гумільова, рівень пасіонарності особистості заданий із самого народження.
На його думку, поява в одному ареалі великої кількості пасіонаріїв обумовлено активацією космічного випромінювання. Багато його колеги критикували таку позицію, дорікаючи припущення вченого в зайвому містицизмі.
Згідно з теорією Гумільова, пасіонарними можуть бути і окремі особи, і цілі народи. Більше того, те, яким чином і в якому напрямі розвиваються суспільні групи, на його думку, знаходиться в прямій залежності від числа вхідних в них пасіонаріїв. А, значить, і від загального рівня пасіонарності, що характеризує даний етнос.
Головна праця Лева Миколайовича Гумільова – «Пасіонарна теорія етногенезу». У ньому він пояснював форми взаємодії народів один з одним, їх досягнення, занепад і смерть зміною фаз етногенезу. Під останнім розуміється процес формування етнічної спільності на базі різних компонентів.
