Буква Ψ зародилася дуже давно, і з кожним століттям область її застосування, так само як і символу, розширюється. Де виникла буква Ψ? Який сенс укладає в собі? В яких галузях знань знак “псі” досі не втрачає своєї актуальності? Відповісти на ці запитання допоможе стаття.
Витоки виникнення букви Ψ, перші згадки
Тривалість існування букви псі (Ψ) вимірюється століттями. Вперше вона з’явилася в IX столітті до н. е.., коли греки створювали свій алфавіт, грунтуючись на фінікійському. Грецький відрізнявся від фінікійського наявністю голосних букв і п’ятьма новими символами, в тому числі і буквою псі (Ψ), доданої передостанній у послідовність з 24 символів.
Відомий факт, що число 700 стародавні греки писали, використовуючи символ Ψ, на відміну від букви помечалось рискою зверху: так, число 700 виглядало Ψ’.
З 863 до 1708 року завдяки засновникам кирилиці Кирилу і Мефодію буква Ψ увійшла до складу слов’янського алфавіту та вимовлялася як «пс». При складанні російського алфавіту за часів Петра I був затверджений цивільний шрифт, і Ψ була виключена з нього, але її можна виявити у церковнослов’янському алфавіті, де вона збереглася.
Зовнішній вигляд символу Ψ
Є легендарна версія, що написання знака Ψ означає тризуб морського бога Посейдона, схиляння перед яким у Стародавній Греції масово зустрічалося. Про водний символ, знаряддя Посейдона, існує безліч різних міфів. Наприклад, згідно з переказами, завдяки тризубу Бог морів зміг захистити дівчинку від сатира, докучливого їй, направивши свій скіпетр у нього так, що сатир був прибитий до скелі, з якого забило джерело. Інша легенда свідчить, що коштувало Посейдону глибоко провести по землі тризубом, як на цьому місці утворювалися водні басейни: протоки і затоки.
Головні значення знака Ψ – могутність, вплив, владність. Тризуб морського Бога уособлює розмежування світу на духовну, небесну і земну сфери, які вбирають в себе три початкових елементи – землю, воду і повітря.
Зв’язок символу Ψ з психологією
Від знаку «псі» стався термін «психологія», морфологія якого укладена в двох словах: душа (ψυχη – psyche) і знання (λογος – «логос»). В кінці XVIII століття німецький філософ Християн Вольф в назві своїх книг згадав слово «психологія». Вони отримали назву «Емпірична психологія» (1734 р.) і «Раціональна психологія» (1732 р.).
Після визнання психології наукою незабаром цей предмет стали викладати у філософських вузах країн, де студенти для стиснення обсягу лекцій застосовували скорочення, замінюючи слово «психологія» на грецьку букву Ψ. Таким чином, знак психології позначається як Ψ, і це скорочення поширене як за кордоном, так і в Росії.
Символ «псі» має сакральне значення у психології. Три лінії вгору позначають наявність трьох різноспрямованих сил душі людини (воля, почуття, душа), які розвиваються, розкриваються протягом усього життя і супроводжують людину. Сили формують унікальне психічний і душевний стан, і життя підпорядкована їх розкриттю. З моменту народження дитини до стану граничного психологічного розвитку сили душі розходяться один від одного до максимуму, коли думаєш одне, відчуваєш інше, прагнеш до третього. Так описується перехід від тілесного до духовного. Але це не є ідеальний стан організму, тому що тут втрачається зв’язок з Богом.
Людина може досягти духовного стану, яке можливо при згортанні трьох сил душі воєдино. Цей повернення спочатку триєдине духовний стан, коли думаєш, то відчуваєш, до того і спрямовуєш свою душу і думки, – величезна внутрішня робота, подкрепляющаяся вірою, хрещенням. По мірі переходу від тілесного до духовного стану знижується процентне співвідношення пристрастей, що є перепоною до духовного возз’єднання сил душі.
У результаті вираз психології душевного порятунку – два знака «псі» один над іншим, візуально виглядають як літера «Ф». Вихідна точка знаходиться в пристрасному і фізичному стані, а пік – в духовному і безгреховном.
Зв’язок символу Ψ з грунтом
Ψ широко поширений в географії та фізики. Вчені позначають їм потенціал грунтової вологи, що містить у собі роботу, яку треба зробити по вилученню нескінченно малої ваги води з ґрунту, причому ця праця ускладнюється необхідністю подолання водоудерживающих ґрунтових сил (гравітаційних, капілярних, осмотичних, адсорбційних). Вимірюється показник у Дж/кг або кПа. Потенціал чистої води дорівнює 0, так само як і потенціал ґрунту, насиченого водою. По мірі збільшення обводнення грунту потенціал зростає і, навпаки, по мірі її зневоднення – знижується, тобто з тим більшою силою грунт поглинає вологу.
Найчастіше саме капілярний тиск обумовлює загальний потенціал ґрунту, тому для вимірювання останнього вчені використовують тензиометр. Розрахунок різниці двох таких показників дозволяє розрахунковим шляхом зрозуміти, чи буде вода у ґрунті, або рослини перемістяться з однієї точки в іншу.
Зв’язок символу Ψ з квантовою механікою
Псі-функція використовується у фізиці в розділі квантової механіки. Основу для її знаходження забезпечив Шредінгер, розробив у рамках вивчення корпускулярно-хвильового дуалізму основне одномірне рівняння квантової механіки (формула 1), де m і x – маса і координата частинки, U та E – потенційна і повна енергія цієї частки, Ψ – псі-функція (хвильова функція). Шредінгер виявив, що рішення хвильового рівняння дозволяє обчислити ймовірність знаходження мікрочастинки в якій-небудь точці простору при її русі одновимірно (наприклад, при русі по осі y). Змістовне рішення – і є псі-функція (Ψ).
Різноманіття символу Ψ: його використання в різних сферах
Три літери «псі» одночасно можна виявити в зображенні єврейського семиконечного підсвічника менори, за горінням якого скрупульозно стежать священики, тому що згасання вогню, згідно Божої заповіді, неприпустимо, інакше народ чекає нещастя. Менора символізує світло душ, які відчувають благодать Бога. Диво горіння менораха відзначається 7 днів після святкування Хануки.
Насправді знак «псі» (Ψ) знайшов застосування в багатьох сферах і галузях життя. Обриси символу можна побачити: в національному гербі України (з 1992 р.); у державної емблемі СРСР – серпі і молоті; в астрономічному знаку планети Нептуна; в алхимическом знаку ртуті; в значку серій відеоігор Quake.
