Брандахлыст — це… — а про кого або про що так говорять?

Слівце це сьогодні вже досить призабуте майже всіма носіями живого і могутнього. Однак у літературі його зустрінеш і не раз. Що ж воно означає?

Насамперед скажемо, що «брандахлыст» — це іменник, неживе, рід чоловічий, 2-е відмінювання, називний відмінок, однина. Відмінюється за відмінками таким чином: брандахлыста (родовий, знахідний), брандахлысту (давальний), брандахлыстом (орудний), брандахлысте (прийменниковий).

Форма множини: брандахлысты.

Такі загальні мовні «розпізнавальні знаки» цього слова.

Що стосується значення слова «брандахлыст»: так говорять про особистості порожній, праздношатающейся, безславно установки, що пропалює час. Визначте його також як хлыща, нікчемо, нероби, шалапута, пустушку, і ви не помилитеся. Це якщо вже підбирати синоніми.

«Брандахлыст» найчастіше використовується в розмовній мові і вважається стилістично зниженими. Вказує на негативне ставлення мовця до того, кого так називає.

У Даля

А між тим у часи, коли творець «Тлумачного словника живої великоросійської мови» ще тільки їздив по Русі, збираючи слова для нього, брандахлыстом називалися їжа або пиття. У просторіччі серед живуть у тверських і вологодских землях саме так іменували їстівну юшку, суп поганої якості і низьких поживних властивостей. Так само називали й погану горілку або взагалі хмільне пиття, розведене водою.

Синоніми і в цьому випадку легко відшукаємо. І немало — пійло, баланда, сивуха, бурда, жижа.

Тобто, ось що сталося: спочатку іменник брандахлыст було «ніж», а потім стало «ким». Що ж, таке у російській мові бувало.

Походження. Версія перша

Дуже можливо, перша частина слова походить від чеського brynda, яке, власне, і означає «поганий пиття». На пам’ять, звичайно, тут же приходить співзвучне йому російське «бурда». Адже воно і за змістом солідарно.

Друга ж частина слова («батіг») вже російська. Говорячи коли-то «шмагати» або «хлыстать», мали на увазі пити без міри, у великих кількостях. Дієслово «шмагати» в просторечном вживанні і зараз ще не застарів.

Дивіться також:  Що значить лукавити, або уроки з нашого життя

Версія, викладена вище, на думку лінгвістів, найпереконливіша. Ще й тому, що у того ж Даля наводиться кілька варіантів слова «брандахлыст», а саме: «бурдохлест», «бурдохлыст» і «брандохлест».

В інших джерелах зустрічається ще один варіант — «брындахлест».

Версія друга

Вона, якщо правду сказати, не сильно далеко відводить від першої. Згідно з цією версією, «брандахлыст» своїм початком зобов’язаний німецькому branntwein — так германці називали горілку або взагалі напій з високим алкогольних відсотком. А вже «хлестающих» на Русі і шукати не треба було.

До речі, цей момент свідчить на користь другої версії: «шмагати» частіше відносилося все ж до хмільним напоїв.

Ось таке цікаве це слово — частина іншомовного походження, частина — споконвічно російського.

У класиків

А ось приклади вживання слова у творах російської літератури. У значенні напій:

— Хоч я цього брандахлысту і ніколи не вживаю, але цього разу готовий зробити виняток.

Тут герой говорить про шампанське.

(Ст. Крестовський, «Петербурзькі нетрі».)

— Білого хліба до чайку не купить. Всі порожнім брандахлыстом черево наливає, а коли вдома тепер сидить — як собака голодний, так без вечері й ляже…

(А. Писемський, «Тисяча душ».)

Один з персонажів у наступному прикладі наказує подати коньяку, уточнюючи:

— Старого! Брандахлыста ми пити не будемо!

(П. Боборикін, «Василь Тьоркін».)

Ранковий сніданок спростився: замість шоколаду — хоча б слабкого — давали брандахлыст з флотилією чаїнок…

(В. Набоков, «Запрошення на страту».)

«Суп-брандахлыст» — це вираз відомо нам з Миколи Васильовича Гоголя.

І про те, що брандахлыст — це людина:

Мати прийшла з вулиці і сказала їй:

— Там знову цей брандахлыст пройшов повз нашого будинку і заглянув у вікно. Неприємно буде, якщо ця особистість внадиться до нас.

(М. Зощенка, «Перед сходом сонця».)

— Ах, брандахлыст чортів! —

в серцях говорить, характеризуючи одного з персонажів, явного «пройдисвіта і мерзотника», листоноша в однойменному оповіданні Максима Горького.

Дивіться також:  Корисні італійські вирази з перекладом для туристів

Або ось:

Брандахлысты в білих брюках

В лаун-тенісному азарті

Носять жирні зади.

(Саша Чорний, «М’ясо»).

До речі, варто зауважити, що це слово , що іменує людини, в літературних творах ми зустрічаємо, звичайно, пізніше початкового (далівського) значення.

І ще

Закінчимо все вищесказане маленьким доповненням. Згідно зоолога і організатору риболовного і мисливського справи в Росії Сабанееву, «брандахлыст» можна розглядати і як професійне сленгове слово рибалок. Так серед них називався вид вудки:

Снасть, вживається для москворецкая «брандахлыста», суттєво не відрізняється від звичайних (не англійських) удильников і лісок, службовців для цього нахлыста.

(Л. П. Сабанеев, «Прісноводні риби Росії»)

Таке ось різноманітність значення слова брандахлыст.