Наукова діяльність
Вважалося, що основні завдання академії – повномасштабне сприяння впровадженню наукових досягнень в практику комуністичного будівництва в Радянському Союзі, розвиток і виявлення фундаментальних і найважливіших напрямів науки.
Науково-дослідницька діяльність велася через мережу лабораторій, інститутів та обсерваторій. Всього в структуру АН СРСР входили 295 наукових установ. Крім науково-дослідного флоту, мережі бібліотек, існувало власне видавництво академії наук СРСР. Воно називалося «Наука». Станом на 1982 рік було найбільшим не тільки в країні, але і в світі.
Фактично його попередником стала друкарня академії наук, в якій академічні видання друкувалися ще з XVII століття. У складі радянської АН видавництво було засноване у 1923 році. Спочатку базувалося в Петрограді, його першим керівником був радянський мінералог і основоположник геохімії Олександр Ферсман. У Москву видавництво переїхало в 1934-м.
До кінця 80-х щорічний тираж становив майже 24 мільйони примірників. В останні роки видавництво академії наук СРСР переживає не найкращі часи, регулярно піддається критиці з боку комісії по боротьбі з фальсифікацією наукових досліджень і лженаукою за видання монографій сумнівного змісту на платній основі. В даний час знаходиться на грані банкрутства.
При цьому в попередні роки тут випускалися авторитетні журнали, які мали загальну назву «Вісті академії наук СРСР». За своїми напрямами їх видавали різні відділення і секції АН СРСР. Це було одне з традиційних періодичних видань академії, сходило до журналу «Коментарі» (він друкувався з 1728 по 1751 рік). Наприклад, секція суспільних наук випускала дві серії «Вісті академії наук СРСР», присвячених літературі, мові та економіці. У секції наук про Землю виходили чотири серії: геологічна, географічна, фізика океану і атмосфери, і фізика Землі.
У радянський час академія вважалася найбільшим центром розвитку фундаментальних досліджень у галузі суспільних та природничих наук, здійснювала загальне наукове керівництво по всіляких напрямках, координуючи роботу в розвитку механіки, математики, хімії, фізики, біології, наук про Всесвіт і Землю. Проведені дослідження внесли великий вклад у розвиток культури, розподіл технічного прогресу, зміцнення обороноздатності країни, розвиток її економіки.
Принаймні, так позиціонувала себе АН СРСР у радянський час. У сучасній дійсності її діяльність нерідко піддається критиці. Зокрема, частина експертів відзначає, що навіть незважаючи на формальну відповідальність за розвиток і стан всієї радянської науки і найширші повноваження, за весь час свого існування АН СРСР так і не змогла виступити ні з однією дійсно серйозною і значущим проектом, який міг би реформувати всю радянську науку.
