Академічне справу
Ще одним ударом по академікам академії наук СРСР стала кримінальна справа, в 1929 році сфабрикований ОДПУ проти групи вчених. Його почали готувати відразу після провалу трьох кандидатів від комуністичної партії, які обиралися до нових академіків. Після цього в пресі з’явилися вимоги реорганізувати наукова установа, а в політичних характеристики діючих академіків постійно з’являлася інформація про їх контрреволюційній минулому. Однак незабаром ця кампанія припинилася.
У серпні з’явився новий привід для «чистки», коли в Ленінград прибула комісія Фигатнера. Основний удар було завдано по Пушкінському дому та бібліотеки академії наук СРСР. В кінці 1929-го почалися реальні арешти. В основному це торкнулося істориків-архівістів. Ленінградське ОГПУ початок формувати з учених контрреволюційну монархічну організацію.
У 1930-му були заарештовані історики Сергій Платонов і Євген Тарле. Всього до кінця 1930 року за так званим «Академічної справи» під слідством опинилися більше ста чоловік, в основному спеціалісти в галузі гуманітарних наук. Щоб надати ваги вигаданої підпільної організації були залучені провінційні філії, арешти краєзнавців пройшли по всій країні.
Відкритий процес у цій справі так і не був проведений. Вирок винесла позасудова колегія ОДПУ, яка засудила до різних термінів ув’язнення і заслання 29 осіб.
«Академічне справа» нанесло серйозний удар по історичній науці у Радянському Союзі. Наступність у підготовці кадрів обірвалася, на кілька років була практично паралізована дослідницька робота, більш того, праці з історії церкви, буржуазії та дворянству, народництва опинилися під забороною. Реабілітація відбулася лише в 1967 році.
