Основний ідей твору є авторські роздуми на соціально-етичну тему місця в житті людини почуття у вигляді совісті, раскрывающуюся на прикладі образів героїв казки, які потрапили в незвичайну ситуацію.
Сюжетна композиція казки вибудувана в описі суспільства, з життя членів якого несподівано зникають муки совісті, при цьому герої твору анітрохи не шкодують про втрату непридатної ганчірки і надокучливою приживалки у вигляді совісті, оскільки стали відчувати себе більш вільними, відчувши вседозволеність, породжує агресивну злобу і суспільний хаос.
Письменник змальовує картину падіння людини, в якому зникають людяність, творення, що перешкоджають руйнівному краху в душах людей, подставляющим один одного, виявляє лестощі, пресмыкание, лгущим, оговаривающим близького шляхом наклепу і нашіптування.
Розповідь казки пронизане авторським ставленням до проблеми совісного людини, оскільки в цьому прояв письменник бачить живе й справжнє, що тягне за собою відчуття людьми благодатних почуттів у вигляді задоволення власними вчинками і, відповідно, душевного спокою.
Один з героїв казки, зображений автором як горького пияки, алкоголіка, перший знаходить совість і, звільнившись від п’яного чаду, усвідомлює своє марне, нікчемне існування, з жахом згадуючи власні ганебні вчинки. Ще одним з героїв, відчули муки совісті, стає торговець спиртним Прохор, який випробувавши вперше дане почуття, відчуває власне полегшення, вперше здійснивши вчинок відповідальної людини.
Письменник доносить власний погляд на почуття совісті, що, на його думку, поєднується з моральними принципами суспільної самосвідомості, здатних розуміти позитивну і негативну сторону життя, підкреслюють справжню сутність кожної людини. Ця здатність розвивається з дитинства, оскільки душа немовляти є чистою і непорочною, вбирає все добре, гарне, що вкладається в маленьке безкорисливе серце.
Фінал твору ясно демонструє необхідність з дитинства виховувати в дітях позитивні людські якості, які полягають в добрі, любові, співчуття, милосердя. Совість в якості головної героїні казки бажає знайти себе в душі малюка, здатного прийняти її у своє серце і розчинити в ньому, відчуваючи совість у вигляді берегині істинної людяності.
Варіант 2
Перед вами казка під назвою «Пропала совість», яку написав відомий письменник Салтиков-Щедрін. Тут він розповідає не тільки про своє життя, але й життя інших людей.
Багато людей живуть багато років, але досі не знають, що таке совість. Усі герої цього твору належать до однієї категорії людей. Тут можна побачити селян чи робітників людей.
Кожен з цих героїв вже давно не має совісті і дуже навіть добре живуть без неї. Тепер вона не заважає їм жити, та й жити без неї набагато краще і простіше. У цьому творі совість показана як негідна ганчірка, яку ніхто не хоче підбирати і мазати про неї руки.
Письменник намагається донести до глядачів, що совість зовсім інше почуття. За допомогою совісті людина може зробитися набагато краще, ніж раніше. Він буде розуміти, що таке добре, а що таке погано. І намагатися не робити поганого іншій людині. Навіть якщо ви цинічний чоловік, то в ньому також можна відшукати позитивні якості. П’яниця намагається умовити всіх хто вживає алкоголь назавжди від нього відмовитися. Злодюжка більше не хоче красти, а намагається повернути все награбоване на своє місце.
Кожен чоловік, який знайшов совість і підібрав її, намагається практично відразу ж передати її далі, щоб вона не затримувалася у них, адже їм вона зовсім не потрібна. Ніхто не хоче жити совісно, адже це навпаки їм збиток. Найкраще красти, обманювати і робити людям зло.
А ось для того щоб у людей з’являлася совість і засіла глибоко в душі, потрібно трохи змінити світ, у якому ми зараз живемо. Крім цього потрібно обов’язково поміняти закони, які свідчать про зворотне. І виховувати людей потрібно з самого дитинства, щоб у них залишилося.
І це все повинні зробити молоді хлопці, які живуть у країні. А починати потрібно в першу чергу себе, а потім вже щось питати з інших людей. Вони повинні бути грамотними, добрими, чуйними, милосердними і справедливими людьми. У кожної молодої людини повинна знаходитися совість, яка сидить у серці і займає там головне і почесне місце. Ось тільки після цього життя наше стане трохи змінюватися і через деякий час змінитися назавжди.
Ідея, тема, зміст