Аналіз казки Пропала совість Салтикова-Щедріна твір

Основний ідей твору є авторські роздуми на соціально-етичну тему місця в житті людини почуття у вигляді совісті, раскрывающуюся на прикладі образів героїв казки, які потрапили в незвичайну ситуацію.

Сюжетна композиція казки вибудувана в описі суспільства, з життя членів якого несподівано зникають муки совісті, при цьому герої твору анітрохи не шкодують про втрату непридатної ганчірки і надокучливою приживалки у вигляді совісті, оскільки стали відчувати себе більш вільними, відчувши вседозволеність, породжує агресивну злобу і суспільний хаос.

Письменник змальовує картину падіння людини, в якому зникають людяність, творення, що перешкоджають руйнівному краху в душах людей, подставляющим один одного, виявляє лестощі, пресмыкание, лгущим, оговаривающим близького шляхом наклепу і нашіптування.

Розповідь казки пронизане авторським ставленням до проблеми совісного людини, оскільки в цьому прояв письменник бачить живе й справжнє, що тягне за собою відчуття людьми благодатних почуттів у вигляді задоволення власними вчинками і, відповідно, душевного спокою.

Один з героїв казки, зображений автором як горького пияки, алкоголіка, перший знаходить совість і, звільнившись від п’яного чаду, усвідомлює своє марне, нікчемне існування, з жахом згадуючи власні ганебні вчинки. Ще одним з героїв, відчули муки совісті, стає торговець спиртним Прохор, який випробувавши вперше дане почуття, відчуває власне полегшення, вперше здійснивши вчинок відповідальної людини.

Письменник доносить власний погляд на почуття совісті, що, на його думку, поєднується з моральними принципами суспільної самосвідомості, здатних розуміти позитивну і негативну сторону життя, підкреслюють справжню сутність кожної людини. Ця здатність розвивається з дитинства, оскільки душа немовляти є чистою і непорочною, вбирає все добре, гарне, що вкладається в маленьке безкорисливе серце.

Фінал твору ясно демонструє необхідність з дитинства виховувати в дітях позитивні людські якості, які полягають в добрі, любові, співчуття, милосердя. Совість в якості головної героїні казки бажає знайти себе в душі малюка, здатного прийняти її у своє серце і розчинити в ньому, відчуваючи совість у вигляді берегині істинної людяності.

Дивіться також:  Твір про Прокла і його образ з характеристикою в оповіданні Мороз, червоний ніс Некрасова