Роман Ф М Достоєвського «Злочин і покарання»- це якесь протиставлення. Але, як відомо, протиставлення і протиріччя може проявлятися в різних ситуаціях. Поглянемо на проблему зсередини і розглянемо два яскравих приклади цього протиставлення. Родіон Розкольників і Соня Мармеладова.
Хто вони? Випадкові знайомі? Яка їх роль у даному творі? З цим ми і постараємося розібратися.
Як відомо, Родіон – звичайний бідний студент. Живе в орендованій комірчині і часто уникає зустрічей з людьми. При цьому він добрий, чуйний та люб’язний. Часто готовий віддати людині останнє, лише б допомогти.
Сонечка – миловидна дівчина. У творі відтворюється тендітний образ дівчинки, років вісімнадцяти. Вона була лагідна, покірлива і белокура. Також чуйна: ніколи не відмовляла нікому в допомозі.
Здавалося б, дві людини з добрими душами. Що ж може об’єднувати їх, крім цього? А ось що – зсередини їх з’їдала бідність.
Раскольников не міг звести кінці з кінцями, їв вкрай рідко і заборгував з оплатою свого житла, тому, в силу обставин і внутрішніх протиріч, вбив богатенькую стареньку, діставши її «багатства».
Соня ж просто животіла в безпросвітній злиднях разом зі своєю родиною. Щоб прогодувати своїх родичів, вона була змушена торгувати своїм тілом, адже це був самий високооплачуваний працю на той момент.
Познайомившись один з одним, Родіон і Соня ніяк не могли уявити, що стануть такими рідними душевно. Соня не відвернулася від Раскольникова, коли той зізнався у своєму злі, вона пожаліла його, зрозуміла його муки, прихистила у своїй просторій душі. Родіон, в свою чергу, приклонился перед Сонею. Він говорив, що кланяється всьому страждання людського, бо просто і уявити не міг, яке добре серце треба мати, щоб наплювати на свої принципи заради сім’ї.
Я думаю, ці персонажі знайшли один одного. У кожного з них були їх «демони і ангели», які їм заважають жити. Але з моменту їх знайомства, вони ніби відкрилися цього світу. Відкрилися собі. Знайшли правосуддя над собою. Родіон і Соня були повними протилежностями, у них були різні життєві труднощі, різні погляди на життя, але їх об’єднувало одне – бідність.
Саме там вони знайшли любов і страждання. Це зблизило їх до божевілля. Вони стали найголовнішим протиставленням цього роману.
