Оповідання Івана Буніна завжди відрізнялись проникливістю і своєрідною тонкістю оповідання. Це твір – розповідь жінки, яка описує своє життя. Зокрема, вона описує один вечір своєї молодості, коли вона відчувала себе майже щасливою і яскраво проживала кожен момент.
Сюжет оповідання простий – головна героїня оповідає про початок Першої Світової війни і про знаковий вечорі, який назавжди залишився в її пам’яті. Далі вона розповідає про те, що було далі, про труднощі, про смерть, про міграції. Але, підбиваючи певний підсумок свого життя, вона всякий раз повертається до холодної осені 14-го року. Тоді вся родина її була жива, а почуття з нині загиблим нареченим лише розпалювалися. Композиція розповіді і побудована на факті повернення оповідання в минуле.
В оповіданні всі діючі особи прописані не дуже докладно. Відомо, що у дівчини, закоханої в майбутнього солдата, є батько і мати, багато рідні. Так само пізніше, після смерті останніх, з’являється сварлива московська торговка, новий чоловік, дівчинка, яка забуває доброту жінки. Всі ці буремні події, особи і пройшли. Але, здається, що лише той холодний осінній вечір, улюблений наречений і батьки залишаються в душі героїні.
Ставлення письменника до цієї жінки по-батьківськи тепле. Він розуміє її думки, її біль. Він знає, що війна і революція зламали особисте щастя багатьох, і пише про одну з жертв цю саму історію.
Бунін використовує зображувально – виразні засоби. Серед них епітети – «рання», «холодна»- відображають осінь, уособлення – «світять вікна будинку», метафори- «сучки, обсипані зірками». Всі кошти створюють в творі особливу, м’яку атмосферу. Любов дівчини і її нареченого, тиша прекрасного вечора, мерехтіння зірок, вічність…
Це – розповідь – спогад. Спогад крізь сон усього життя, як висловилася в тексті сама героїня. Дорога серцю ностальгія живе в її пам’яті і серці назавжди. Івану Буніну притаманне таке тонке розуміння душевної організації людей. Особливо ця його робота глибока з психологічної точки зору. Невеликий за розміром, розповідь вбирає в себе трагедію однієї ніжної душі. Її просте щастя вкрав протистояння держав і гонка зброї. А адже як багато тих, хто лише хоче жити в спокої і цінувати кожен момент життя, як героїня цінувала той прохолодний вечір осені.
Аналіз твору Буніна Холодна осінь
Твір під назвою «Холодна осінь» написано Буніним в 1944 році в травні. Воно також входить в авторський цикл «Темні алеї». Сюжет твору досить об’ємний, і значний.
Жанр твору: розповідь. Нехай це всього лише розповідь, але він вміщує в себе стільки інформації, а також емоцій, що його можна було б порахувати цілим романом. В самому оповіданні події як би розтягуються на цілих тридцять років. Якщо коротко описати події, які відбуваються в самому сюжеті, то ставати ясно, що два головних героя – закохуються, після чого, вони, звичайно, хочуть одружитися і жити, ростити дітей і створювати міцну сім’ю. Але втручається одна подія, яка псує гарну картину дружної сім’ї і кохання героїв. Адже справа в тому, що була оголошена війна. Що означає, що головному герою, хлопцеві, доведеться йти на війну. А перед цим, коли ще ніхто нічого не підозрює, відбувається важлива подія для молодих – заручини, яка співпадає з іменинами її батька. У той самий момент, коли оголошена заручини – оголошують війну. Це означає, що подія радісна – доведеться відкласти.
Бунін показує, як гірко дівчині, та й хлопцеві теж. Але обидва тримаються, не показуючи свого розчарування і страху перед майбутніми подіями. Крім того, автор у самому оповіданні ніяк не називає своїх героїв. І це досить звичайно для даного автора, адже він вважає важливим не лише те, як звуть героїв головних або другорядних, а саму суть і думка, вкладену в цей твір. Також, зовсім відсутні портретні характеристики, що теж характеризує Буніна, як письменника. Він просто описує події, і читач вже сам бачить по діям героїв, що вони собою представляють, як особистість. Це завжди цікаво, так як читання між рядків розвиває людину, даючи йому можливість вчитися розуміти людей.
Бунін зміг описати своїх героїв, як дуже реалістичних людей, він не додавав якісь занадто барвистих деталей в їх опису або ж сам сюжет. Все виглядає дуже натурально і реалістично, що сприймається добре. Але у його творі присутня безліч красивих, майже не значних вигляд, деталей, які тим не менш, роблять розповідь дуже цікавим і барвистим по емоціям. Наприклад: «блискучі від сліз очі», «окуляри», «цигарка» та інші. Саме цим деталям, як іноді здається, надається навіть занадто багато уваги, ніж самим героям в їх описі, яке дуже скупий.
Якщо все ж спробувати описати головних героїв, то можна знайти все-таки, прочитавши тільки цілий розповідь, що хлопець – розумний, делікатне і дуже сміливий. Його дівчина – також розумна і красива. Крім того, обидва дуже горді, і не занадто сильно показують свої почуття, тим більше, на людях.
11 клас
