Аналіз оповідання Буніна Кавказ 9 клас

“Кавказ” – це один із творів Буніна, яке увійшло до збірки його оповідань “Темні алеї”. У цьому оповіданні автор точно передав переживання і моральний стан осіб, що відрізняються за духом.

Розповідь з самого початку ведеться від першої особи. Проте читачеві не дано ні ім’я героя, ні щось інше. Тільки сказано, мовляв він приїхав у Москву для зустрічі з дівчиною, щоб поїхати з нею на Кавказ.

Відходячи від теми, в кожному оповіданні Буніна можна помітити саме тих персонажів, якими керує пристрасть і емоції. Бунін писав твори завжди у своєму стилі, який перейняв у Томаса Манна – німецького письменника. Герой В. Буніна почуттями, і тому його героєві все одно, що буде далі. Він просто не замислюється про наслідки.

Героїня оповідання “Кавказ”, тобто дівчина, яку чекає герой, завжди схвильована. Вона зустрічається з ним в таємниці від свого чоловіка, і боїться бути викритим своїм обманом, що пригнічує її мрію про щастя. Однак у своїй промові дівчина каже, що її занепокоєння не марні, адже людина, з яким вона живе, готовий на все, тому що він бажає захистити свою честь. І в кінці роману читач розуміє, що це означало. Там розкривається основна риса характеру дівчини – егоїзм. Їй все одно на душевні переживання чоловіка і його думки, адже в ньому вона бачить своє перешкоду щастя і любові з іншим.

Він – ошуканий своєю дружиною чоловік. Його читачам підносить головний герой як високого, з офіцерським картузом людини. Коли його дружина втекла, він шукав її. Потім, дізнавшись про зраду, він далі жив у своє задоволення, а потім вистрілив собі в скроню. Причому на той момент він був одягнений солідно, поголився, ніби все заради смерті. Це вказує на нього як на рішучого людини. Він не скаженів або божевілля. Ні, він зважував усі, і в підсумку зробив свій вибір.

Дивіться також:  Образ і характеристика Пана з Сан-Франциско в оповіданні Буніна

У творі також змінюється пейзаж. Спочатку це сльотава і похмура Москва, потім – сонячний і теплий місто Сочі. У Москві, головний герой і героїня мріє про свою втечу. А в Сочі вони вже живуть щасливо. Чого не можна сказати про третьому персонажа.

З виразних засобів, в романі присутній антитеза. Це протиставлення Сочі і Москві, герою і “йому”.

Твір 2

Розповідь викладається від першої особи, нещасний чоловік приїжджає в Москву і селиться в зубожілому номері біля Арбата.

Він сильно кохає дівчину, з якою бачився всього пару разів.

Все життя його полягає в тих небагатьох зустрічах з нею. Дівчина так само відчуває до автора ніжні почуття, але печаль, вона вже була заміжня. Панночка сильно переживає, що чоловік дізнається про роман чи знайде її палкі листи до нього.

Не в силах бути в розлуці, закохані задумали виїхати на Кавказ до моря. У них є думка прожити в тому е місяць. Вони не знали себе від щастя, коли їм все ж вдалося здійснити свій план поїздки.

У день від’їзду вони домовились, що він приїде перший на вокзал, а вона як можна пізніше. Закоханий швидко проник в купе і сів біля вікна виглядати. Він був стривожений вже час від’їжджати, а улюбленою так і не бачити. Але тут з’явилася його кохана в супроводі свого чоловіка він у неї офіцер. У супроводі вона зайшла в наступний вагон, пролунав останній дзвінок і вони рушили. Після чого в супроводі кондуктора дівчина потрапила в його купе. Після супроводу кондуктор отримав щедру винагороду в червінець.

Зайшовши в купе, молода особа посміхнулася коханому, і розповіла йому, як сильно вона переживає, що чоловік буде її шукати. Коли дівчина їхала, вона сказала своєму чоловікові давши орієнтир Гагри і Геленджик. Вона знала, приблизно через чотири доби чоловік відвідає Геленджик.

Дивіться також:  Аналіз оповідання Буніна Сонячний удар твір 11 клас

Всю поїздку автор зі своєю супутницею насолоджувався природою за вікном.

Трохи згодом дівчина відправила своєму чоловікові пару рядків з Геленджика і так само з Гагр. В яких вона говорила, що поки ще не може сказати свою адресу. Так як до кінця ніде не влаштувалася.

Тим часом двоє коханих облюбували місцину на березі моря, і весь час споглядали красу природи, насолоджувалися відпочинком і самотою. Неподалік від їх помешкання протікала гірська річка з місцевими біля неї барсами. В моменти коли йшов дощ барси приходили до хатам людей і просилися всередину. У цей момент дівчина завжди плакала споглядаючи їх прохання.

Але прийшов час, і бравий офіцер кинувся на пошуки дружини. Він не знайшов її в зазначених місцях. Після кількох днів перебування в Сочі так і не знайшовши кохану вирішив покінчити з собою. Поплававши в море, він привів себе в порядок, випивши пляшку шампанського і викуривши сигарету. А в номері він вчинив самогубство, выстреливши з пари револьверів собі в голову.