Повість Максима Горького «Фома Гордєєв» символізує початок нового етапу у творчій діяльності автора. У ній знайшли відображення найважливіші соціальні і політичні події в житті країни того часу. Зокрема, у повісті приділяється увага такому явищу як зростання робочого руху в другій половині 90-их років. Тут же викладається суб’єктивна точка зору письменника і його враження від відбуваються в країні змін.
Горький відчуває на собі всю силу ударів від зіткнень морального, економічного і соціального характеру з представниками буржуазії. При цьому автору нерідко доводилося мати справу з робочими людьми, а також зав’язувати спілкування безпосередньо з самим робітничим рухом. Враження Горького, які справили на нього всі ці люди і взаємодія з ними лягли в основу повісті.
Публіці свій твір Гіркий представив в 1900 році. Читачам була продемонстрована яскрава картина російського життя, у тому числі показана вся таємниця російської буржуазії з усіма її позитивними і негативними рисами. Останнє дуже наочно показано на прикладі образу Ананія Изурова, який досяг матеріального благополуччя за рахунок своєї злочинної діяльності. Також далеко не кращим чином характеризує російське буржуазне суспільство персонаж Якова Маленина, що мріє про те, щоб в руках капіталістів було не лише економічний вплив, але і політична влада.
Таким чином, особливу увагу в романі приділяється яскравому представнику класу буржуазії Якову Маленину та безпосередньо головному герою Хомі Гордєєва, являющему собою зразок неприйняття і опору всім ідей буржуазного спрямування. Його не цікавить питання наживи і накопичення, він прагне до правди і справедливості, не бажає прикидатися і обманювати. Його ідеал – це вільне життя поза рамками власницьких відносин, спраги наживи і тому подібних речей. Фома Гордєєв являє собою яскраве протиставлення сучасного світу господарів, яке характеризує його нестійкість і можливість зміни ситуації в недалекому майбутньому.
Проте сам герой не здатний зробити серйозні зміни в сформованому суспільному устрої або ж вплинути на їх формування. Він далекий від передової інтелігенції, при цьому тяга до подібного способу життя і світосприйняття в його душі присутній. Він досить багато розмірковує про життя, і все ж справжнього прагнення до знань і, відповідно, до утворення у Хоми немає. Наприкінці роману Гордєєв виявляється не в силах протистояти буржуазного укладу, залишаючись переможеним і приниженим перед обличчям нещадного світу капіталістів.
