Аналіз 2
Роман А. С. Пушкіна «Дубровський». Роман написаний у 1833 році, але Пушкін не наважувався його публікувати, і тільки після трагічної загибелі поета «Дубровський» був надрукований. Пушкін давно хотів написати роман, про благородного розбійника, він був натхненний творами Ст. Скотта. Багато критики лаяли «Дубровського» вважаючи його одним з неудачнейших творів поета.
Герой Дубровського, це дворянин, який мститься за зганьблене ім’я, поміщику Троекурову (побічно винен у смерті його батька) і суспільству яке це заохотило. Це байроновский герой, привабливий і в той же час демонічний. Твір вплинуло на творчість Лермонтова, на такі його твори як «Герой нашого часу» і «Вадим». Пушкін відобразив у твір миколаївську епоху, – беззаконня діється поміщиками і продажну бюрократію, яка їм допомагає це робити. А так само підняв тему «російського бунту, жорстокого і нещадного». Письменник показав і джерела (причини) народного бунту, показав, що так продовжуватися не може. У романі піднімається так само проблема кріпосного селянства, його безправ’я й несправедливості взагалі, коли дворянин при грошах і зв’язках може погубити іншого дворянина, не багатого і без зв’язків.
Увагу Пушкіна до разбойничеству можна пояснити не тільки літературними джерелами. Протягом довгого часу Росії розбій на «великих дорогах» був поширеною проблемою. Селяни-кріпаки і рекрути, розорені дрібні дворяни, тікали в ліси, нападали на обози з товарами, грабували купців, нападали і палили маєтки. Це глибоке розуміння соціальних причин разбойничества знайшло своє вираження в народній творчості.
У романі є і любовна лінія, Дубровський закохується в дочку свого ворога. Але, у їх відносин немає майбутнього, вони приречені як і сам Дубровський. Тут виступає фатум героя, його вибір зроблений, по суті він правий, але він не ладнає з суспільством і стає розбійником. В особистості Дубровського відображена суть людини не понятого і відкинутого суспільством і він в свою чергу веде свою «війну» проти них. Найголовнішим ворогом Дубровського виступає поміщик Троєкуров.
Троєкуров через примхи і самолюбства вирішив погубити батька Дубровського, використовуючи земельну тяжбу. Дубровський батько вмирає, не витримавши моральних переживань. Це і стає відправною точкою для подальших дій для Дубровського сина.
