Аналіз твору Пушкіна Капітанська дочка

У Пушкіна виникла думка написати роман про дворянина, який перейшов на бік бунтівників, коли він працював над твором «Історія Пугачова». Він фактично втілив цей задум, написавши «Капітанську дочку». Але в творі не головний герой переходить на бік Пугачова, а його візаві – антигерой Швабрин. Швабрин перейшов на бік бунтівників з корисливих мотивів. Головний герой Петро Гриньов, взявши безпосередню участь у пугачовського повстання, не втратив честь і гідність, залишившись вірним даній присязі.

Роман написаний у вигляді сімейних хронік, за типом мемуарів головного героя, в яких сам Петро Гриньов підводить підсумки минулих днів. Пушкін зазначив, що ці сімейні хроніки дісталися йому нібито від онука головного героя. Цей літературний прийом надав достовірності твору. Пушкін ретельно ознайомився з історичними матеріалами і вивчив подробиці повстання Пугачова. Але образ Пугачова прописаний автором якось однобоко. Пушкін зневажливо ставиться до бунтівникові, мимохідь називаючи його у романі Емелькой. Письменник цим показує своє ставлення до народного повстання, вважаючи безглуздим кровопролиттям. Пушкін сам був дворянином – тяготи і страждання простого народу, які були причиною подібних бунтів, не дуже зворушували серце великого письменника.

Другий лінією, паралельною опису народного повстання, йдуть мемуари Петра Гриньова. Починається знайомство з головним героєм, де він постає в образі недалекого і малоосвіченого недолітка Петруші. Петруша дуже інертний і всі його прагнення зводяться до того, щоб отримати в Петербурзі тепле місце на «на службі». Однак батько головного героя наставляє його і дає правильні посили – чесно служити Батьківщині, не гнатися за винагородами, берегти честь і гідність. Він має великий вплив на сина і Гриньов, «намотавши на вус» батьківські настанови, відправляється служити.

Дивіться також:  Образ і характеристика Савельича у романі Капітанська дочка Пушкіна твір

Далеко від будинку він тут же починає робити помилки – грає в карти і сильно ображає вірного слугу. Згодом він закохується в Марію Миронову. Пушкін назвав роман «Капітанська дочка» тому, що саме Марія Миронова стала дороговказною зіркою Петра Гриньова. Заради любові до неї він прагне здійснювати подвиги і навіть йде на непокору наказу. Він самостійно звільняє Машу, яка потрапила до рук Швабрина. З-за цього вчинку, він сам стає обвинуваченим, але відважної Маші вдалося вимолити для нього прощення у самої імператриці.

Роман «Капітанська дочка» – це роман-дорослішання. Дорослішаючи, людина неминуче зазнає випробувань. Дорослішаючи, Петро Гриньов теж зазнав випробувань, які витримав з честю. Випробування при дорослішанні неминучі, і лише від самого випробуваного залежить, як він буде проходити і яку дорогу в житті вибере – дорогу честі, як Гриньов, або стежку благополуччя, але в обрамленні ганьби, як це зробив Швабрин.