Аналіз вірша Буніна Батьківщина 7 клас

Вірш «Батьківщина» було написано поетом Буніним як раз в той момент, коли у нього не було занадто хорошого настрою. Принаймні, це видно по тому, як він описує у своєму вірші безліч самих несприятливих моментів, які відбуваються в природі, особливо російської. Тому що Бунін – російський поет.

Автор твору описує природу восени, а точніше – пізню осінь, коли погода не блищить красою і спокоєм. Навпаки, все досить сумно, адже немає тепла, сонце зайшло за сірі хмари. Навколо – холод, вогкий туман, загалом – погода просто жах. Тим не менш, Бунін – реаліст, хоча може здатися, що він надто погіршує видимість навколо себе. Але, адже природа і погода восени пізньої не найкраща, просто хтось про це воліє мовчати або не звертати увагу. Бунін ж заявляє про цьому прямо, без усяких застережень.

Якщо прочитати ще пару раз вірш, можна помітити, що у творі «Батьківщина» все-таки присутні нотки оптимізму. Саме вони покращують загальний стан вірші, не даючи йому знищити читача хвилею песимізму. Це те, що в середині вірша присутні рядки, в яких пишеться, що все ж, незважаючи на жахливу погоду і холод, туман приносить заспокоєння стурбованих сердець. До того ж, якщо помітити, автор називає туман красивими епітетами, а саме – туман молочно-синій. Що свідчить про те, що Бунін все ж – реаліст, а ніяк не песимізм.

Творчість Буніна – завжди дуже живе, і нагадує фотографії, як образ. Адже, прочитавши його твір, як, наприклад, твір «Батьківщина», можна побачити, що поет дуже поважав свою країну, а також – палко любив, що відбивається навіть в даному творі. Він бачив всю дійсність, яка в той момент була не такою вже привабливою, і це стосується не тільки природи, і, тим не менше, йому було абсолютно все одно на те, що Росія на той момент була не ідеальною.

Дивіться також:  Аналіз оповідання Буніна Антонівські яблука 11 клас

Вірш написано в двох строфах. Воно не є великим розміром, але зміст – дуже значна. Воно так само, як би розділена на дві підсвідомі частини. Перша – розповідає про те, що навколо природа згасаюча і похмура, а друга частина – як би заспокоює того, хто все ж, незважаючи на першу частину, дійшов до другої, що насправді, якщо придивитися, все не так уже й погано.