Михайло Лермонтов – людина, який відчував у своєму житті любов, настільки сильну, що він не зміг просто зробити кохану людину – нещасним, тільки з-за того, що любить її. Саме тому він вирішив повідомити Варварі Лопухіної, що не буде одружитися на ній, так як не бачить сенсу, хоч він і любить її. Адже він – нещасний, і не може принести їй щастя.
Після цього Лермонтов зустрів іншу жінку, якої саме і написав вірш «Ні, не тебе так палко я люблю…». Хоч поет і написав їй це твір, що адресовано їй, він все ж пам’ятає ще про ту жінку, яку так сильно любив. У вірші поет пише про те, що хоч і дивиться на молоду дівчину, все ж таки, ніби веде розмову з іншого – своєю колишньою, Варварою.
Твір складається з трьох строф, які досить великі, і мають дуже сильний підтекст. У перших рядках вірша, Лермонтов відразу ж підкреслює, що не про молоду дівчину думає, що стоїть перед ним. А думає про іншого, яка залишилася в його серці. І йому дуже важко забути. Але він все ж бореться. Взагалі, Михайлу Лермонтову сподобалася Биховець Катерина тому, що вона нагадувала йому іншу жінку – Лопухіну.
