Лермонтов написав твір під назвою «Самотність», коли йому було самотньо, коли він був один. Ця тема – тим самотності нерідко з’являється в творах Лермонтова. Адже поет – сам по собі, по своїм характером – самотній і досить рішучий у цьому плані. Лермонтов ніколи не мав близьких друзів, які були з ним довгий час. Приятелі, знайомі – але, на жаль, не більш того. Саме тому Лермонтов вирішив написати про цю тему.
Це вірш починається трохи інший як би темою, все звучить досить спокійно, і навіть у якійсь мірі – суворо. Але потім поступово тема – якої й названо твір нарешті показується. Саме перша строфа – як би задає тон всьому подальшому розповіді. Голос ліричного головного героя звучить відразу ж в перших рядках. Розповідається про те, що коли людині погано – він просто неминуче залишається один, тому що він – самотній. Бо самотність – воно нормально, так, але все ж тільки по-справжньому самотній чоловік буде насолоджуватися самотністю. Це стан – просто надзвичайно, коли просто добре один на один з собою. Лермонтов в якійсь мірі не просто передав ці почуття такого стану, він ще й зробив це твір автобіографічним. Саме вірш розкриває характер поета.
Аналіз вірша Самотність за планом
