Аналіз вірша Пушкіна Два почуття дивно близькі нам

Це філософське патріотичний вірш. І патріотизм тут не спрямований прямо на Росію, Пушкін говорить про патріотизм для будь-якої людини, незалежно від національності. З чого складається це відчуття?

У вірші на це питання відразу дається відповідь. Він у з’єднанні двох піднесених почуттів до рідної землі і до могил предків. Людині не повинно бути все одно, де поховані ті, хто дав йому життя, в якому стані їхні могили, чи виконує він заповіти пішли… Це зв’язок з основами, повагу до тих, хто подарував людині життя. Любов до рідної землі, також страждала заради блага нині сущих, є також визначальною. Рідна природа може бути не самої щедрою, красивою, потужної, але вона найближча. Кожному слід відкрити серце і побачити красу рідного краю. Наприклад, про російську природу поети часто говорять «сумна», при цьому захоплюються її зворушливістю.

В цих почуттях Пушкін бачить велич людське. Не у науковому прогресі, не в мистецтві, а саме в повазі і любові до своїх основ. Немає нічого відразливого, ніж чоловік, який зраджує Батьківщину, сміється над своїми батьками, не пам’ятає своїх коренів. І якщо при цьому він кудись ще «прагне», то мало надії на успіх без знання основ.

Без цих почуттів світ здається поетові тісним, але в той же час пустельним, а душа стає теж пустелею. На завершення вірша поет використовує сильне порівняння: вівтар без божества. У відсутності цих почуттів все безглуздо. І до речі, на вівтар раніше приносили жертви, тобто без великої мети всі ці минулі і майбутні жертви марні.

Важливо, що твір поета не є тяжким, повчальний, воно витончено пояснює найважливіші філософські поняття, значимі для кожної Людини. Любов до Батьківщини може бути важливіше любові до свого партнера, так як вона глобальніша, навіть більш значима.

Дивіться також:  Характеристика і образ Людмили в поемі Руслан і Людмила Пушкіна твір

Аналіз вірша Два почуття дивно близькі нам за планом