Вірш було написано Олександром Пушкіним у 1826 році. Вірш є зверненням до одного Івану Пущину. Друзі знайомі з часів ліцею, між Пушкіним і Пущиным (цікаво зауважити, що у друзів навіть співзвучні прізвища) були теплі стосунки, вони довіряли один одному. Варто сказати також про те, що ліцеїстів у той час пов’язував і загальний інтерес до літератури.
Пушкін написав вірш на підтримку своєму другові, Пущина засудили до довічної каторги після повстання декабристів. Символічно, що в 1825 році Пущин так само підтримав знаменитого поета, коли він знаходився в своєму родовому маєтку. Пушкіна заслали туди влади за його труди. В цей тяжкий момент Пущин був порятунком для одного. Поет пише у вірші «І я долю благославил».
У другій строфі Пушкін вже відповідає взаємністю і втішає свого друга. Він пише «молю святе провидіння…дарує той же втіха». Поет вірить, що старання одного були на благо, він щиро співчуває і від щирого серця дарує той же утішаєш, що і Пущин в 1825 році.
Друзі не відверталися один від одного у важкі часи, вони були разом душею. Після 1825 року друзі так і не побачилися, хоча Пушкін намагався пом’якшити вирок. Тільки про закінченні 30 років Іван пущин повертається в Санкт-Петербург, але Олександра Пушкіна на той момент в живих вже, звичайно, не було.
Аналіз вірша Пушкіна Пущину
У Олександра Сергійовича Пушкіна було багато друзів у той час, коли він навчався у ліцеї. Але всіх ближче йому був Пущин. Між ними склалися дуже близькі і щирі стосунки. Між ними було багато спільного, наприклад, схожі судження про світ, прихильність до літератури. Іноді вони змагалися – хто красивіше і якісніше складе чергове вірш.
На жаль, життя Пущина було не солодким. Він був декабристом, а після спроби провести революцію, був засланий на каторгу. Їх остання зустріч відбулася саме перед цим сумним подією, в цей час Пушкін ще жив у своєму рідному селі. В село приїхав Пущин, щоб відвідати старого друга, ця зустріч пройшла швидко, але значення її Пушкін зрозумів тільки після того, як повсталих жорстко придушили.
Виявляється, що Пущин передбачав те, як кінчить своє життя і приїхав спеціально, щоб попрощатися заздалегідь з найкращим другом. Все це Пушкін після викладе у своєму вірші “В. І. Пущину”, він дуже вдячний своєму другові за те, що не залишив його в такий важкий час і знайшов сили і час провідати. Коли ж справи йшли погано у самого Пущина, то Пушкін теж підтримав його – написав вірш.
У своєму вірші Пушкін не тільки говорить спасибі своєму другові, але й передає свої надії на те, що жертви декабристського повстання були не даремно, і суспільство чекає світле майбутнє без лестощів, брехні та обману.
Коли Пушкін дізнався про вирок для свого друга, то відразу вирішив діяти – звертався до всіх своїм знайомим і навіть до Олександра Першого, все для того, щоб врятувати друга, але його спроби були марні. Після Пушкін ще присвятить кілька творі своєму другові, розставання з яким буде сильно переживати
Все це великий поет зміг зобразити у своєму вірші, який написав спеціально у підтримку кращого друга, якого вважав близьким людиною.
6 клас
Аналіз вірша Пущину за планом
