Вірш «Море» було написано Жуковським Ст. А. в 1829 році. Він склав його в свої зрілі роки. Краса морських просторів надихала багатьох поетів писати свої незабутні твори, не воно залишило байдужим і Жуковського.
У вірші поет, наділений багатою уявою, розмовляє з морем, як з живою істотою. Він намагається розгадати її таємницю: «Що рухає твоє неосяжне лоно?». Море поет описує у взаємозв’язку з небом. Ці дві стихії і правда дуже близькі один до одного. Небо відбивається в морі. А колір морської води залежить від стану погодних умов. Сила хвилі пов’язана з вітром.
Небо поет описує, як більш вільну стихію. Жуковський − людина вірить в бога. Він вважає, що життя моря залежить від неба. Поет показує через морську стихію, що всі ми в цьому світі залежні від всевышних сил. Віршотворець довіряє свої філософські думки моря. Він ділиться з водною стихією своїми потаємними думками. Поет довіряє свої переживання водної стихії. Поет, як і будь-яка людина, не бажає ні від кого залежати, але це неможливо. Море теж не може бути вільним, воно: «Терзає ворожу імлу.» Поет вважає, що, може бути на небі його чекає щастя, так само, як і море: «Іль тягне тебе з земныя неволі далеке, світле небо до себе?»
Поет дуже гарно зумів описати море і небо. Він розповідає, що море пестить хмари золоті і радісно сяє зірками. Адже небо відбивається в морі.
Це вірш вчить нас любити природу. А також воно змушує за думаться нас про сенс життя, про свободу, яку складно відстояти в нашому неспокійному світі.
