Архип – це коваль, один з другорядних героїв роману А. С. Пушкіна “Дубровський”. Він хоч і є простим слугою в будинку господаря, але володіє такою властивістю характеру, як самостійність. Він міг спокійно послухатися свого пана і зробити так, як вважав правильним. У нього.
Він цілеспрямований, справедливий і хитрий чоловік, при цьому небагатослівний. Мабуть, головним його вчинком у романі було масове вбивство приказних. В ніч, слуги влаштували підпал панського будинку, за наказом Володимира, який заглибився сумніви. Йому здалося, що він замкнув двері в тій кімнаті, де знаходилися самі приказные, а значить, вони не зможуть вибратися з будинку самостійно.
Дубровський просить Архипа сходити і перевірити, а якщо двері дійсно зачинена, то відкрити її. Проте коваль вважає по-іншому. Він каже, що люди, які принести погану звістку, самі винні в цьому, тому замикає двері. Тепер приказные приречені на вірну погибель. Це дія, яка показує, як може бути бездушен до людей Архип. Але в цю ж ніч, дізнавшись про те, що в будинку знаходиться проста кішка, що збожеволіла від страху, він не побоявся залізти в будинок і врятувати її. Причому поліз за нею коваль через дах будинку. У цей момент, хлопці з двору сміялися над тим, що горить ця “божа тварь”. Після їх смєшка, Архип починає докоряти хлопчаків за такий сміх.
Цей персонаж однаково жорстокий і мягкосердечен. Він ніби, як і проти зла і насильства, але коли люди не розуміють мирних, гуманних шляхів, які можуть призвести до позитивної мети, іншої дороги немає. Залишається лише та дорога, яка поєднує в собі вбивство і смерть винних у цій пригоді людей, адже вони дійсно заслужили це. Тому, його вчинок можна вважати справедливим, адже ті прикажчики були злими й нечесними людьми. Він захищав слабких і беззахисних, прибираючи тих, хто погано поводився з людьми, молодше себе по стану і принесли погану звістку. Люди, що володіють почуттям свободи і справедливості їдуть разом з Дубровським подалі звідси – в ліс. Архип ж, після пожежі, кудись пішов з кішкою, сказавши про те, що робити йому тут більше нічого і щоб не згадували про нього. Не всі люди зважаться на такий вчинок, тим більше довести справу до кінця.
Цей чоловік зробив з якоїсь сторони правильний вчинок, але так як він не мав достатньої освіти, не до кінця розумів всю суть і серйозність зробленого, хоча він був сильною людиною. Адже після цього пожежі, смерть міських чиновників лягла виною на плечі Володимира Дубровського.
Твір Образ Архипа
Архип – другорядний герой роману. По своїй професії він коваль. Архип, хоч і звичайний слуга, проте, володіє такою якістю, як самостійність. Він міг не послухатися пана і зробити так, як вважає за потрібне.
Архипа можна охарактеризувати як людини справедливої, цілеспрямованого і хитрого. Головним вчинків Архипа було масове вбивство приказних. Цей вчинок як ніякий інший показує справжнє обличчя коваля Архипа.
Коваль з одного боку м’яко, а з іншого досить жорстокий. Ці якості однаково провялятся в різних ситуаціях. Можна сказати, що він проти зла та іншого насильства, однак, люди не завжди розуміють мирних шляхів. Вони не розуміють, що саме ці мирні шляхи можуть призвести до позитивної та заповітної мети. Архип дуже справедливий, він вважає, що смерть наздоганяє того, хто заслужив цього. Він може вбити поганого людини, але хорошого не чіпатиме. Як він говорить, кожен отримує те, що заслужив. Можна сказати, що вчинок з вбивством людей був справедливим. Адже ці прикажчики були всі злі, несправедливі і огидні люди. Архип, у свою чергу, захищав тих, хто слабше їх. Захищав беззахисних, допомагав їм впоратися з бідою. Люди, які володіли почуттям справедливості, після пожежі виїхали з Дубровським. Архип ж просто пішов у ліс. Просив не згадати його і не думати про нього.
Архип вчинив правильно, він зробив те, що зобов’язаний був. На жаль, він не мав достатніх знань і розуміння, щоб зрозуміти, що він зробив. Що він вчинив не погано, він вчинив по совісті. Архипові важко було пережити, хоч був він людиною сильним, якого важко зламати. Після знизала смерть цих чиновників лягла на плечі Володимира Дубровського.
Архип, хоч і герой другого плану, але дуже важливий і потрібний твору. Без нього не було б такого ефекту, якого хотів досягти автор. Він показав, як в одній людині можуть бути суміщені абсолютно протилежні якості. В одній людині уживалися жорсткість і м’якість, почуття справедливості і докори сумління.
