У Дубліні
Справа рухалася і почало приносити дохід. Ось тоді Артур перебрався до столиці, залишивши Лейкслипский заводик молодшому братові. На околиці Дубліна знайшлася нікому не потрібна, напівзруйнована і покинута пивоварня. Майбутній засновник династії назвав її St. James’s Gate (“Біля воріт святого Джеймса”). Оренда обійшлася йому за зовсім невелику плату та на фантастичний термін – дев’ять тисяч років.
Артур Гіннес за професією був істинним пивоваром. Він став експериментувати зі старими рецептами виготовлення пива. Так і з’явився його став згодом знаменитим портер – темне і сильно піниться пиво зі стійкою піною.
Цікаво, що першу популярність цей напій завоював у лондонських і дублінських вантажників. Кажуть, що це вони і назвали пиво портером – в свою честь. Бо слово porter в перекладі з англійської як раз і означає “носій”.
Втім, з’явилося те саме, що зробила знаменитим династію пиво Гіннес і стало символом Ірландії пізніше – тільки до кінця століття, в 1799 році. Тобто, за чотири роки до смерті сера Артура Гіннесса. А до цього часу пивоварня функціонувала як завод по виробництву еля.
Завдяки діяльності Гиннессов, віскі і джин, які царювали на ірландському ринку, були витіснені, і загальнодоступним напоєм високої якості став темний портер з пінкою характерного кремового відтінку. Більш того, з ринку Ірландії стало витіснятися і імпортне пиво, а Гіннес почав все стрімкіше завойовувати та англійської споживача.
У 1861 році Артур Гіннес одружився на Олівії Вітмор. Їхня сім’я стала однією з багатодітних: дружина Артура справила на світ 21 дитину. Правда, з-за високої смертності до дорослого віку дожили лише десять.
Родоначальник відомого пивного бренду закінчив свої дні багатою людиною, залишивши своїм спадкоємцям 25 тисяч фунтів. Троє його синів (Артур, Бенджамін і Вільям) стали пивоварами і продовжили справу свого батька.
