Фундаментальне дослідження «Східний деспотизм…»
У 1957 році, через сторіччя після фундаментальних праць Карла Маркса, вийшло у світ дослідження «Східний деспотизм: порівняльне дослідження тоталітарної влади». Автором теорії був німецько-американський історик, в минулому активний комуніст і марксист Карл Август Виттфогель. Ще в двадцятих роках він займався питаннями зв’язку природного середовища і суспільного розвитку. Рік він провів у концтаборі, що згодом сильно вплинуло на погляди вченого. Після він почав займатися історією Китаю.
Зв’язок з суспільним ладом в СРСР та Німеччині
Спираючись на поняття, введене в науку Марксом, Виттфогель проаналізував відомі східні деспотії і вказав на одну загальну особливість — значення іригації для ведення сільськогосподарської діяльності. Такі суспільні системи дослідник назвав «іригаційними імперіями», а вся система його поглядів оформилася в іригаційну теорію. Такий суспільний устрій, згідно Виттфогелю, має характерні риси:
- відсутність власності приватних осіб на землю;
- скасування приватної власності і ринкової конкуренції;
- абсолютна влада держави, все управляється з центру;
- відсутність поділу на соціальні класи;
- абсолютна влада правителя, який очолює бюрократичну систему.
Дослідник в окремих рисах пов’язує «іригаційні імперії» з політичними системами в нацистській Німеччині та Радянському Союзі. Виттфогель прийшов до висновку, що в Радянському Союзі побудований зовсім не соціалізм, а сучасна східна деспотія, заснована на азіатському способі виробництва. Це спровокувало кілька дискусій у науковому співтоваристві СРСР.
