Життя в еміграції
Після цього Борис Савінков, фото якої є в цій статті, змушений залишатися в еміграції. У Парижі він знайомиться з Гіппіус і Мережковським, які стають його літературними покровителями.
Савінков в той час займається літературою, пише під псевдонімом Ст. Ропшин. В 1909 році він випускає книги “Спогади терориста” і повість “Кінь блідий”. Борис Савінков в останньому творі розповідає про групу терористів, які готували замах на великих державних діячів. До того ж там містяться міркування про філософії, релігії, психології та етики. В 1914 році він випустив роман “Те, чого не було”. Есери дуже скептично поставились до цього літературного досвіду, вимагаючи навіть вигнати Савинкова зі своїх лав.
Коли в 1908 році був викритий Азеф, герой нашої статті довго не вірив у його зраду. Навіть виступив захисником під час суду честі в Парижі. Після намагався самостійно відродити Бойову організацію, але жодного вдалого замаху йому організувати не вдалося. У 1911 році вона була розпущена.
До того часу у нього була вже друга дружина Євгенія Зільберберг, від якої у нього народився син Лев. З початком Першої світової війни отримує посвідчення військового кореспондента.
