Післявоєнне відновлення каналу
Після закінчення Великої Вітчизняної війни почався новий етап історії Біломорканалу – будівництво і відновлення всього, що було знищено вогнем противника і власними підривниками. Як і в попередні роки, роботи проводилися ударними темпами, але зважаючи на те, що країна вже не могла без обмеження виділяти людські ресурси (було потрібно багато робочих рук на відновлення інших об’єктів, зруйнованих війною), вони розтягнулися аж до 1957 року. За цей період були не тільки підняті з руїн раніше побудовані і постраждалі від війни споруди, але і у великому обсязі зведені нові. Таким чином, післявоєнні роки можна розглядати, як окремий, другий по рахунку, період будівництва Біломорканалу.
Роботи, проведені в наступні роки
Економічне значення цього об’єкта, який став дітищем першої п’ятирічки, значно зросла після того, як в 1964 році почалася експлуатація сучасного Волго-Балтійського водного шляху. Зрослий у багато разів обсяг перевезень, зажадав термінового вжиття заходів для збільшення пропускної здатності водної магістралі. З цієї причини в 70-х роках була проведена її комплексна реконструкція, також увійшла окремим етапом в історію будівництва Біломорканалу. Документальні свідоцтва того часу дозволяють уявити обсяг вироблених робіт.
Досить сказати, що після їх завершення на всьому його протязі була гарантована чотириметрова глибина суднового ходу. Крім того, залучення до робіт значних людських ресурсів дало поштовх до появи на берегах каналу кілька нових міст, найбільшим з яких став Беломорск, і розвитку в них підприємств деревообробної і целюлозно-паперової промисловості.
