Хвалебні оди письменників
Після повернення в Москву 36 з них спільними зусиллями написали хвалебну книгу – справжній панегірик, присвячений будівництва Біломорканалу, вже названого до того часу ім’ям Сталіна. На її сторінках, крім захоплених відгуків самих авторів, наводився переказ бесід з ув’язненими – безпосередніми учасниками робіт. Всі вони в єдиному пориві вихваляли партію і особисто товариша Сталіна, надав їм прекрасну можливість ударною працею спокутувати провину перед Батьківщиною.
Зрозуміло, ніяких згадок про багатотисячні жертви цього нелюдського експерименту, проведеного керівництвом країни над її громадянами, у книзі не було. Ні слова не говорилося про жорстокості порядків, встановлених керівництвом, про голоді, холоді та приниження людської гідності. Правда про будівництво Біломорканалу стала надбанням громадськості лише після того, як в 1956 році на XX з’їзді КПРС її генеральним секретарем Н. С. Хрущовим було зачитано доповідь, викривав культ особи Сталіна.
