Успіх, досягнутий ціною людських страждань
Вся історія будівництва Біломорканалу є трагічною повістю про страждання і загибелі величезної кількості ні в чому не винних радянських людей. Згідно з документами, у травні 1932 року з 100 тис. чоловік, що брали участь в роботах, лише трохи більше половини (60 тис.) були розміщені в бараках, решті ж довелося тулитися в куренях, землянках або нашвидку споруджених будівлях тимчасового типу. У суворому північному кліматі такі умови утримання робочих стали причиною масових захворювань і надзвичайно високої смертності, яка, як вже наголошувалося вище, не приймалася до уваги керівництвом країни.
Характерно, що при повній відсутності будівельної техніки та необхідного в таких випадках матеріального забезпечення у період будівництва Біломорканалу укладеним були продемонстровані норми виробітку, значно перевищували середні загальносоюзні показники тих років. Завдяки цьому «успіху», досягнуте ціною неймовірних людських страждань, Р. Р. Ягода вже через 20 місяців після початку будівництва доповідав В. В. Сталіну про його завершення. Надзвичайно короткий термін, потребовавшийся для виконання такого масштабного проекту, став світовою сенсацією і дав можливість уявити його як чергову перемогу соціалістичної держави.
