Дифракційна решітка
Якщо на одну пластинку нанести сукупність щілин з прикладу вище, то вийде так звана дифракційна решітка. Використовуючи принцип Гюйгенса-Френеля, можна отримати формулу для максимумів (яскраві смуги), які утворюються при проходженні через ґрати світла. Формула виглядає так:
sin(θ) = m*λ/d, де m = 0, ±1, 2, 3, …
Тут параметр d є відстанню між найближчими щілинами на решітці. Чим менше ця відстань, тим більше буде дистанція між яскравими смугами на дифракційній картині.
Так як кут θ для максимумів m-го порядку залежить від довжини хвилі λ, то при проходженні білого світла через дифракційну решітку на екрані з’являються різнокольорові смуги. Цей ефект використовують при виготовленні спектроскопов, здатних аналізувати характеристики випромінювання або поглинання світла тим чи іншим джерелом, наприклад, зірками і галактиками.
