Цілі
Основним завданням прогнозування є виявлення ефективних способів управління соціально-економічними процесами в суспільстві або економіко-технічним розвитком підприємства.
Методологічними засадами для досягнення таких цілей є наступні:
- аналіз тенденцій розвитку економіки і техніки;
- передбачення різних варіантів;
- зіставлення сформованих тенденцій і поставлених цілей;
- оцінка можливих наслідків прийнятих економічних рішень.
Методи прогнозу
Прогнозування проводиться по визначеній методиці, під якою розуміють систему показників і підходів до досліджуваного об’єкта, логіку проведення досліджень. Від того, яка обрана методика, залежать і інші параметри – скільки етапів буде проводитись прогнозування і яким буде їх зміст.
Серед величезної кількості методів прогнозування можна виділити наступні основні групи:
1. Індивідуальні експертні оцінки:
- Інтерв’ю – інформацію одержують у ході бесіди (формалізована та неформалізована, підготовча і незалежна, спрямована і ненаправлена).
- Анкетне опитування (індивідуальне, групове, масове, очне та заочне анкетування).
- Розробка прогнозного сценарію (застосовується у сферах управлінської діяльності).
- Аналітичний метод – побудова дерева цілей (для оцінки ієрархічних або структурних процесів).
2. Колективні експертні оцінки, засновані на отримання узгодженої думки в групі експертів:
- наради;
- «круглі столи»;
- «Дельфі»;
- «мозковий штурм»;
- метод «суду».
3. Формалізовані методики, засновані на використанні математичних способів оцінки:
- екстраполяція;
- математичне моделювання;
- морфологічний метод та інші.
4. Комплексні методики, що поєднують в собі кілька вищевказаних:
- «подвійне дерево» (використовується для фундаментальних досліджень і НДДКР);
- прогнозний граф;
- «Патерн» та інші.
Правильно обраний метод прогнозу значно впливає на його похибки. Наприклад, при стратегічному плануванні не використовується спосіб екстраполяції (передбачення за межами експериментальних даних або розповсюдження властивостей з однієї предметної галузі на іншу).
