Фарбування за Грамом широко поширене в мікробіології, так як це один з найпростіших способів диференціації бактерій в залежності від їх складу клітинної стінки. За Грамом всі бактерії можна розділити на грампозитивні (Грам(+)) і грамнегативні (Грам(-)). Метод фарбування за Грамом був розроблений у 1884 році, і з того часу не втратив популярності, хоча і неодноразово модифікувався.
Структура клітинної стінки
Фарбування за Грамом дозволяє виявити, до грампозитивних або грамнегативних відноситься та чи інша бактерія. Поділ бактерій на Грам(+) і Грам(-) здійснюється у відповідності з будовою їх клітинної стінки.
Клітинна стінка в найбільшій кількості містять пептидоглікан (муреин) – складна речовина, до складу якого входять пептапептид і глікан. Глікан складається з чергуються залишків N-ацетилглюкозаміну та N-ацетілмурамовою кислоти, з’єднаних один з одним β-1,4-глікозидними зв’язками. Пептидоглікан забезпечує підтримання форми клітини, осмотичну захист, а також антигенні функції.
