Відносні займенники
Даний тип займенників французької мови визначає ставлення до предмета власникові.
Відносні займенники теж поділяються на дві групи:
- прості: qui (хто), que (що, який), quoi (що), dont (який), où (який).
Приклади:
Le livre que je lis est interessante. – Книга, яку я читаю, цікава.
L’homme qui est assis près de la fenêtre s’est appele Marcel. – Чоловіка, який сидить біля вікна, звуть Марсель.
- складні: lequel (який), laquelle (яка), lesquels (які, м. р.), lesquelles (які, ж.р.).
Приклад:
La fille avec laquel je parle est ma soeur. – Дівчина, з якою я кажу, моя сестра.
Присвійні займенники
Заміщають іменник з прилеглою до нього присвійним прикметником. Перед притяжательными займенниками у французькому обов’язково використання певного артикля. Також вони узгоджуються в категорії роду і числа з іменниками, до яких відносяться.
| особи/числа | єдностей. | множин. |
| 1 | le своїм голосом, своїм виглядом, la mienne | le notre, la notre |
| 2 | le tien, la tienne | le votre, la votre |
| 3 | le sien, la sienne | le leur, la leur |
Приклади вживання:
- Voilà ma veste, où est la tienne? – Ось моя куртка, де твоя?
- C’est ton livre, et c’est le своїм голосом, своїм виглядом. – Це твоя книга, а це моя.
- C’est votre stylo, où est le своїм голосом, своїм виглядом? – Це Ваша ручка, де моя?
