Питальні займенники
Даний тип займенників формально нічим не відрізняється від відносних і також поділяється на прості і складні.
Приклади вживання:
- Que veut-il? – Що він хоче?
- Qui parle? – Хто говорить?
- Lequel choisis-tu? – Який ти вибереш?
Прямі й непрямі займенники
У французькому існує поняття прямого і непрямого доповнення. Додаток – член речення, який стоїть в будь-якому відмінку крім називного після дієслова.
Пряме доповнення у французькій мові не вимагає прийменника перед собою. Наприклад:
- Elle lit un journal. – Вона читає газету.
Додаток “газета” примикає безпосередньо до дієслова і не має прийменника. Отже, воно є прямим.
Непряме доповнення зазвичай йде після дієслова і вимагає перед собою привід. Зазвичай воно відповідає на питання “à qui?”, “à quoi?”.
- Je parle à ma soeur. – Я розмовляю з сестрою.
В даному прикладі “сестра” – непряме доповнення до дієслова.
Пряме і непряме доповнення замінюються відповідно прямими і непрямими займенниками у французькій мові. Вони завжди повинні узгоджуватися в категоріях роду і числа з замінним ними іменниками.
Займенники для заміни прямого доповнення:
| особи/числа | єдностей. | множин. |
| 1 | me | nous |
| 2 | te | vous |
| 3 | le, la | les |
Приклади вживання:
- Je mange la pomme. – Je la mange. – Я їм яблуко. – Я його їм.
- Il met sa veste. – Il la met. – Він одягає свою куртку. – Він її одягає.
- Marcel lit-il ce journal? – Il le lit. – Марсель читає цю газету? – Він її читає.
- Aimes-tu les fleurs? – Je les aime. – Ти любиш ці квіти? – Я їх люблю.
Займенники, що замінюють непрямі доповнення, схоже на ті, які замінюють прямі доповнення, відрізняючись лише формою третьої особи в однині та множині:
| особи/числа | єдностей. | множин. |
| 1 | me | nous |
| 2 | te | vous |
| 3 | lui | leur |
Приклади вживання:
Je le donne cadeau à ma soeur. – Je lui donne. – Я дарую подарунок моїй сестрі. – Я їй дарую.
Je parle à mes amis. – Je leur parle. – Я розмовляю з моїми друзями. – Я з ними розмовляю.
Важливо! Порядок займенників, що йдуть один за одним, є у французькій мові фіксованим.
Основні висновки по статті:
- у французькому реченні займенник виконує ту ж синтаксичну роль, що і в більшості індоєвропейських мов (в тому числі, російською мовою);
- французькі займенники поділяються на особові, вказівні, питальні, відносні, невизначені та присвійні;
- прямі й непрямі доповнення (і займенника) відрізняються наявністю або відсутністю перед ними прийменника;
- Уважне і грамотне використання займенників є одним з показників рівня знання мови.
