Сільськогосподарські артілі
По своїй суті сільськогосподарські артілі – це виробничі кооперативи. Вступ учасники безоплатно передавали особисту власність в спільне користування. Вона ставала суспільним надбанням юридичної особи – колгоспу.
Передається вважалися власністю як засобу виробництва (худоба, інвентар, сільськогосподарська техніка, певні споруди, посадки і насіння), так і земельні наділи. Вони вибивалися з особистого володіння, об’єднувалися і передавалися колгоспам у довічне безоплатне користування, будучи при цьому вже державною власністю.
В особистому ж володінні селян залишалися:
- Житловий будинок.
- Невелику присадибну ділянку (площею не більше 0,5 га).
- Одна корова.
- До десятка дрібних сільськогосподарських тварин і птахів.
Кожен член сільськогосподарської артілі – це її співвласник. При цьому результат діяльності об’єднання ділився тільки в залежності від трудового внеску. Не враховувався розмір земельної ділянки, вхідного паю, обсяг переданого об’єднанню іншого майна.
Виконану роботу при цьому оцінювали не в грошах, а так звані трудодні. Вони підсумовувалися, утворюючи собою частку фінансів, яка належала працівникові при подальшому перерозподіл продукції та грошових витрат вже після закінчення сільськогосподарського циклу.
Але вже в 1966 році форма розрахунку на трудодні та виплата “натурою” були замінені в радянських колгоспах на грошову винагороду. Самі ж об’єднання проіснували до 1992 року. Після цього були реорганізовані в інші форми власності. Тому важливо розуміти, що сучасні колгоспи – це не колишні радянські.
