Дружба з Гоголем
Майже всі роки, проведені Олександром Петровичем не у справ, були скрашены близькою дружбою з великим письменником. Микола Васильович Гоголь знайшов у графі споріднену душу і подібні інтереси. Звичайно, як будь-яка освічена людина, Олександр Петрович був досить знайомий з літературою і спілкувався з сучасними літераторами й діячами культури. Адже в той час літераторів брали навіть при дворі імператора.
Радянські дослідники творчості Гоголя звинувачували Олександра Петровича в згубному впливі на світогляд письменника. Стверджували, що релігійність і містицизм Миколи Васильовича беруть початок з часу знайомства з Товстим. Але сучасники свідчать, що Гоголь мав твердий і незалежний характер. Навіть знайшовся психіатр, який приєднався до обговорення особи та причин смерті письменника, викликаному його раптовою смертю у 42 роки, і заявив, що у Гоголя була манія величі. До того ж, знайшлися листи Олександра Петровича, адресовані Миколі Васильовичу, в яких він просить поради в духовному читанні і дотриманні посту. Листи ж Гоголя повні порад і повчань. У такому дусі він писав і іншим знайомим.
Але ставлення до родини Толстих у письменника було особливо теплим і довірчим. Зберігся лист з їх листування, датоване ще 1939 роком. Найчастіше обговорювалися релігійні питання. Можна навіть припустити, що шлях до посади обер-прокурора проклав Олександру Петровичу автор «Вибраних місць з листування з друзями». Гоголь багато разів зупинявся у Товстих в Парижі, у Москві на Нікітському бульварі. Виходячи з того, що письменник збирав відомості про Лысковской ярмарку, можливо, тамтешнє маєток батька Ганни Георгіївни також давало притулок великого сучасника.
Помер письменник у московському особняку Товстих. Тому у дворі був встановлений пам’ятник Гоголю.
Толстой Олександр Петрович (1801-1873) помер у Женеві; похований в Донському монастирі в Москві.
