Шарлотта Іванівна
Шарлотта Іванівна – другорядний персонаж у п’єсі. Вона – гувернантка сім’ї Раневских. Сама вона з сім’ї циркачів, які заробляли собі на життя уявленнями.
З раннього дитинства і Шарлотта допомагала батькам виконувати циркові номери, а коли батьки померли, її виховувала німецька дама, яка і дала освіту. Подорослішавши, Шарлотта стала працювати гувернанткою, заробляючи собі на життя.
Шарлотта вміє показувати трюки і фокуси, говорить різними голосами. Все це залишилося в неї від батьків, хоча про них більше вона нічого не знає, навіть свого віку. Деякі герої вважають її привабливою жінкою, але про особисте життя героїні нічого не говориться.
Шарлотта дуже самотня, як вона каже: «…Нікого в мене немає». Але зате вона вільна особистість і не залежить від обставин, лише спостерігає за подіями і оцінює те, що відбувається по-своєму. Так, вона з легким докором говорить про марнотратства своїх господарів, але говорить це з такою легкістю, що помітно, що їй все одно.
Образ Шарлотти на другому плані, але деякі її репліки пов’язані з вчинками головних героїв п’єси. А наприкінці твору Шарлотта переживає, що їй ніде жити і потрібно йти з міста. Це підкреслює той факт, що вона така ж безпритульна, як і її господарі.
