Варіант 2
Простакова не так проста, як здається. За усмішками і добрими словами, зверненими до потрібних їй людей, багато злості, заздрості і жорстокості.
Розкривається вона в спілкуванні з підневільними людьми. Кріпаки страждають від її несправедливою лайки, від жорстоких побоїв… Вона творить, що хоче. І коли їй роблять зауваження (майже судять вже) вона не розуміє, чому це не може бути господинею у себе вдома. Їй дивно ,що хороший господар не лається на слуг. І вона не хоче, наприклад, сваритися з сусідами, краще вона відбере у селян свої гроші і землі. Тобто, щоб не бути в збитках. Те ж саме з нервами, я думаю. Простакова не буде сваритися з важливими людьми, але «злити» негатив адже потрібно на когось. І це її бідні слуги. Вона не чує ніяких виправдань. Приміром, на самому початку вона лає кравця за хороший каптан. Кравець говорить, що ніде не вчився шити. Простакова сміється, типу, хіба потрібно на це вчитися.
Чоловіком вона зневажає. Зовсім його не поважає. До брата відноситься трохи краще, але теж сміється над його простотою. Коли потрібен як наречений бідної Софії, тоді добре з ним спілкується, коли в женихи до збагатілої сина прилаштувала, так брат вже не потрібен. І вона готова всіх використовувати в своїх інтересах.
Її ввічливість йде не від серця. Хороше ставлення залежить від вигоди. Кривдила Софію, але як тільки та розбагатіла, так стала «душенькой». Її ввічливість (уклони, поцілунки) зайва. Це помічає і Стародуб – багатий дядечко. Тобто він їм практично ніхто, вони все бачать його в перший раз, але він вже всім «батько рідний». Коли заявляють про заручини Софії, Простакова не зупиняється. Вона організовує викрадення нареченої! Виходить, вона практично на все готова заради своїх цілей, які часто всі зациклені на сина.
Вона навіть пишається тим, що її нічому не вчили в свій час. Вважає ,що освіченість не потрібна для хорошого життя. Але вже розуміє, що «дитинці» потрібно дати хороше (видиме) освіту.
Любить вона тільки свого сина – Митрофанушку. Сліпий материнською любов’ю. Синку всім хороший: і розумний, і освічений, і добрий… Але все, насправді, не так! І в підсумку, розпещений Митрофанушка готовий від матері рідної відмовитися. Ось самий страшний удар для неї. Вона все робила для цього хлопчиська, а він – зрадник. В принципі, він веде себе так, як і вона сама.
8, 9 клас
