Написання п’єси «Гроза» передувала експедиція по Волзі з метою вивчення побуту місцевого населення. Островський взяв у ній участь. Таким чином, прототипом міста Калинова стали кілька приволзьких містечок, таких як Твер, Осташково та інші. Спостерігаючи за побутом і вдачею людей з провінції, письменник робив у своєму щоденнику відповідні записи. Спираючись на зібрані факти, Островський незабаром створює п’єсу «Гроза».
Довгий час існувала теорія про те, що сюжет твору був від початку і до кінця запозичений з реального життя. У 1859 році рано вранці жінка вийшла з будинку, а через деякий час її знайшли яка потонула у річці. Загиблою виявилася місцева мешканка Олександра Кликова. В результаті розслідування стало відомо, що в родині Кликових обстановка була нездоровою, свекруха знущалася над жінкою, а слабовольний чоловік не міг нічого зробити. Дівчина закохалася в іншого людини, що послужило каталізатором такого сумного результату.
Цікаво, що Костромської дослідник знайшов в тексті «Грози» і у справі про загиблу жінку масу точних співпадінь. Обох дівчат рано віддали заміж, обом доводилося терпіти знущання свекрухи, ні в тій, ні в іншій сім’ї не було дітей. Крім того, у п’єсі Катерина закохується в Бориса і в той же час у Олександри з’являються стосунки на стороні.
На початку 20 століття дана теорія отримала спростування внаслідок зіставлення часових проміжків. Зокрема, костромська історія сталася в листопаді, а у жовтні, тобто на місяць раніше, Островський представив п’єсу до друку. Тому ніяк не можна стверджувати того, що твір є відображенням сумних подій в Костромі. Можна припустити, що під час подорожі по Волзі Островський показав велику мудрість і спостережливість, угадавши подальший розвиток подій у долі дівчини, яка проживає в типових умовах місця і часу.
Швидше за все, Олександра мучилася від тієї ж самої духоти, про яку йдеться у творі і яка здавлювала Катерину немов лещатами, не даючи вільно жити і дихати. Застарілі, давно изжившие себе погляди і принципи, відсталість, відсутність всякої надії призвели до того, що в підсумку сталося. Однак слід підкреслити, що не у всьому присутній подібність у долі цих двох жінок, адже точна причина, що призвела до загибелі Олександри, напевно невідома. Можливо, це були якісь побутові труднощі, а не глибинні особистісні переживання і суперечності, які терзали головну героїню п’єси.
Ще одним ймовірним прототипом Катерини Кабановой називають театральну актрису Любов Косицкую. Саме їй дісталася згодом роль Катерини.
10 клас
