Історія відкриття фотоефекту: рівняння Ейнштейна і досліди Столетова і Генрі

Альберт Ейнштейн і сучасна теорія фотоефекту

У 1905 році, використовуючи результати досліджень різних вчених (Столетова, Томсона, Планка), Ейнштейн опублікував статтю “Про евристичної точці зору, що стосується виникнення і перетворення світу”, в якій дав вичерпне пояснення розглянутого явища і навів рівняння фотоефекту.

Сучасні закони фотоефекту формулюються наступним чином:

  1. Між інтенсивністю світла і індукованим фотострумом існує пряма пропорційність (закон Столетова).
  2. Існує певна частота світла, називається пороговою, нижче якої розглянуте явище не спостерігається.
  3. Кінетична енергія вирваного фотоном електрона прямо пропорційна частоті фотона і не залежить від інтенсивності світла, що падає на катод.
  4. Цей ефект виникає миттєво, як тільки світло падає на матеріал.

Теорія фотоефекту. Рівняння Ейнштейна

Щоб зрозуміти наведені вище положення для фотоефекту, слід розглянути, що відбувається з електроном в атомі, коли його опромінюють світлом. Головна заслуга Ейнштейна полягала в тому, що він зміг здогадатися, що взаємодіє з електроном не електромагнітна хвиля, а квант світла певної енергії – фотон. Фотон повністю поглинається електроном, передаючи йому свою енергію. Далі доля електрона може бути наступною:

  • Якщо переданої енергії від фотона недостатньо, щоб вирватися з атома, електрон спочатку переходить у збуджений стан, а потім повертається в основний стан з випромінюванням фотонів.
  • Якщо енергія фотона більше роботи виходу електрона, тоді він виривається з матеріалу і переходить у вільний стан.

Рівняння фотоефекту має вигляд:

h×v = h×v0 + Ek.

Тут v – частота фотона, v0 – червона межа фотоефекту або порогова частота, нижче якої явище не спостерігається, Ek – кінетична енергія вільного електрона, h – постійна Планка.

Рівняння фотоефекту показує, що енергія фотона (h×v) витрачається на виривання електрона з матеріалу (h×v0) та на повідомлення йому деякої швидкості (Ek).

Дивіться також:  Що таке раковина? Скільки значень у слова раковина?