Призначення на посаду головнокомандувача
Вторгнення в Північну Італію здебільшого мало кого цікавило. До того часу честолюбного французького офіцера корсиканського походження помітили. Віконт де Баррас довірив йому придушити бунт прихильників монархії, який вони влаштували 3 – 5 жовтня 1795 року проти Національного Конвенту. Корсиканець не церемонився: залпи картеччю сміли бунтівників. Честолюбний вискочка довів, що заради влади готовий на все.
Віконт де Баррас зробив для свого протеже подарунок, який можна оцінити досить неоднозначно. Якщо охарактеризувати ті ресурси і можливості для Італійського походу Наполеона Бонапарта коротко, то виходить, що це була палиця о двох кінцях. З одного боку, незважаючи на те, що цієї 106-тисячного угруповання приділялася другорядна роль відволікати Коаліцію, а основний удар повинен був зробити блискучий французький генерал Моро, Наполеону був наданий шанс. Окрилений, він прибув в Ніццу 27 березня 1796. Там його чекав неприємний сюрприз.
