Результати італо-ефіопської війни
7 травня Італія офіційно анексувала Ефіопію, два дні потому король Віктор Еммануїл III став імператором. Нова колонія була включена в Італійську Східну Африку, що дало привід Муссоліні виступити з черговою нескінченної помпезною промовою про велич відновленої Італійської імперії.
Агресія Італії була засуджена низкою країн і міжнародних організацій. Так, Виконавчий комітет Комінтерну зробив це негайно, як і італійські емігранти, які покинули країну, що стала розсадником фашизму. Ліга Націй засудила італійську агресію 7 жовтня 1935 року, незабаром проти режиму Муссоліні були введені економічні санкції, скасовані вже 15 липня 1936 року. Десять днів потому Німеччина визнала анексію Ефіопії, в 1938 році це зробили також Великобританія і Франція.
Партизанська боротьба тривала в Ефіопії до травня 1941 року, поки наступ британських військ через територію Сомалі в ході Другої світової війни не змусила італійців залишити країну. 5 травня 1941 року негус Хайле Селассіє повернувся в Аддіс-Абебу. Оцінюючи статистику втрат цієї війни, треба констатувати смерть 757 000 громадян Ефіопії, з них 273 000 – в результаті застосування бойових отруйних речовин. Інші загинули в результаті військових дій, так і внаслідок репресивної політики окупантів і наслідків гуманітарної катастрофи. Загальний економічний збиток, заподіяний країні, не рахуючи власне видатків на ведення війни, склав близько 779 мільйонів доларів США.
За офіційними даними статистичних органів Італії, її втрати склали 3906 військових, як власне італійських, так і колоніальних солдатів, крім того, від різних причин як бойового, так і техногенного характеру загинули 453 цивільних спеціаліста. Загальні витрати на ведення бойових дій, включаючи будівництво інфраструктури і проведення комунікацій, склали 40 мільярдів лір.
