Політичне життя
У Загребі 6 листопада 1928 року почався судовий процес у справі бомбометателей”, саме по ньому проходив майбутній президент Югославії в якості одного з п’яти обвинувачених. Отримавши за підсумком його п’ять років ув’язнення, Броз Тіто у в’язниці продовжив удосконалювати свої навички мовознавства і став вивчати есперанто та англійська мови, і крім того, політологію. Будував плани втечі. Але йому не пощастило, довелося відсидіти весь термін. Більш того, вийшовши з в’язниці після закінчення строку, він був заарештований за втечу в 1927 році.
Через кілька місяців Броз Тіто остаточно вийшов за ворота свого узилища і зміг повернуться до активної партійної діяльності. Вже 29 грудня 1934 року Йосипа направили в Москву. В лютому 1935 року, просуваючись з допомогою підроблених документів, якими насичена біографія Броз Тіто, майбутній лідер Югославії дістався до столиці Радянського Союзу.
Чим він займався кілька років у Москві, достеменно невідомо. Раніше вважалося, що Йосип складався від партії югославських комуністів при Комінтерні, але це не так. Просочилися відомості про те, що Броз Тіто співпрацював з радянською розвідкою, допомагаючи зібрати відомості про комуністичних лідерів за кордоном. Це було дуже небезпечний час, коли відразу після вбивства Кірова пішла повна репресії проти старих більшовиків, лідерів партії, заарештованих за звинуваченням у вбивстві. Серед жертв репресій були Зінов’єв, Каменєв, Бухарін, Троцький. Їм не вистачило ресурсів для боротьби зі Сталіним, чий авторитет з кожним днем набирав все більшої сили.
Але не тільки для партійної роботи використовував цей час Йосип. В 1936 році він розлучився з дружиною, висунувши в якості причини ймовірну зраду і поганий догляд за сином. Жодна із звинувачень Поліна не підтвердила, але з розлученням погодилася. Але на цьому роль Броза Тіто в її долі не закінчилася, так як саме минуле спорідненість з ним обійшлося їй двома арештами, реабілітована вона була лише в 1957 році, правда, права жити в Москві їй так і не повернули.
