Гідроксиди
Класифікація та номенклатура неорганічних речовин передбачає виділення класу гідроксидів. Ними називають складні речовини, у складі яких є атоми якогось елемента, а також гідроксильні групи ВІН. Цей клас поділяють на дві великі групи:
- підстави;
- кислоти
Кислоти мають в своєму складі декілька водневих атомів, здатних заміщатися атомами металу при дотриманні правил стехиометрической валентності. Багато кислотні гідроксиди (кислоти) знаходяться в мета-формі, а атоми водню в них розташовуються на початку формули. Вони мають загальний вигляд НхЕОу, де друга частина називається кислотним залишком. Класифікація неорганічних речовин і їх номенклатура розглядається в рамках шкільного курсу хімії. Наприклад, солі сірчаної кислоти – це сульфати, азотної кислоти – нітрати, вугільної кислоти – карбонати.
Залежно від кількості атомів водню, виділяють наступні групи:
- одноосновные;
- двухосновные;
- трехосновные кислоти
За змістом кисню, кислоти поділяють на кисневмісні і не містять сполуки.
Заснування в своєму складі містять катіони металу і ВІН, здатних у хімічних реакціях заміщатися на залишки кислот при дотриманні правил стехиометрической валентності.
Підстави знаходяться в орто-формі, мають загальну формулу М(ОН)n, причому n = 1 чи 2. При назві сполук цієї групи до гідроксиду додають відповідний метал.
Серед основних хімічних властивостей, якими володіють представники даного каса неорганічних речовин, необхідно відзначити їх реакцію з кислотами, продуктами реакції є вода і сіль.
Наприклад, в реакції гідроксиду натрію з соляною кислотою продуктами буде вода і хлорид натрію.
В залежності від розчинності в воді, виділяють розчинні основи (луги) та нерозчинні гідроксиди. До першої групи відносяться гідроксильні сполуки металів першої і другої груп головних підгруп (лужні і лужноземельні метали).
Наприклад, NaOH – луг (гідроксид натрію); Fe(OH)2 – гідроксид заліза II (нерозчинне з’єднання).
