Хто такий стяжатель?
Кого так називали? Щоб краще засвоїти, що це – корисливість, доцільним буде ознайомитися з тим, хто такий стяжатель, на яку є посилання у визначенні досліджуваного слова. У словнику дається два варіанти тлумачення.
- Перший забезпечений позначкою «застарілий» і характеризує користолюбця як того, хто здобуває, домагається чого-небудь. Слово зустрічається в античній літературі. Приклад: У книзі Шрі Ауробіндо «Таємниці Веди» йдеться про богів насолоди, стяжателях меду, які є цілителями, повертають людям похилого віку молодість, хворим – здоров’я, відновлюють покалічених. Як видно з формулювання і з прикладу, ніякого негативного підтексту в цьому випадку не спостерігається.
- У другого варіанта є позначка «книжковий», і говорить він про людину, яка прагне до збагачення, накопичення грошей, матеріальних благ, займається стяжанием, користолюбством. Тут вже спостерігається яскраво виражений негативний характер тлумачення. Приклад: Чому ж велемовні і лукаві володарі, хитрі і розумні відступники, багаті і жадібні користолюбці, глумлячись над нами, знущаючись над нашими віруваннями і користуючись нашою наївністю, захопивши владу, розтягують багатства? Забирають будинки, землі і заводи у народу, прирікають його на жалюгідне рабське животіння.
Як вказують вчені-етимологи, іменник «корисливість» походить від слова «стяжатель». Це цілком логічно. А ось останнє – від дієслова «здобути», що утворився від праслов’янської s-tęžati, пов’язаного з «тягою» і «тяжких». Так простежується походження слова. У зв’язку з цим видається доречним для кращого засвоєння того, що це – корисливість, розглянути тлумачення дієслова «здобути».
