Збереглися зображення
До нашого часу збереглося кілька зображень, за якими можна скласти уявлення про те, як виглядав герой нашої статті.
По-перше, це словесний автопортрет Марциала, який міститься в 65 епіграмі десятої книги. У творі підкреслюється така його характеристика, як “кельтиберийский”, знаковий характер пишної зачіски на голові. В античній скульптурі та графіці зображення Марциала можна зустріти в книгах-свитках, які, як правило, містили не тільки тексти, але й малюнки. На думку німецького філолога Отто Крузиуса, висловленого в 1896 році, в численних античних виданнях-свитках часто розміщували мальований портрет Марціана. В одній з книг згадувалося, що його маска бібліотеку прикрасила молодої римської аристократії.
У 1814 році з’явився портрет поета, відтворений лондонським виданням. На малюнку Апириона зображений неголений Марціал. Також існує фотографія скульптурного портрета, виконана вже в XX столітті. На ній зображений бронзовий бюст героя нашої статті, який встановлений на його малій батьківщині в іспанському містечку Калатаюде. Його автором став скульптор Хуан Круз Мелеро, помер у 1986 році. Тепер ви в курсі, хто це – Марк Валерій Марціал.
