Теорії Тейлора
Теорії менеджменту, як науки про управління, були розроблені на початку ХХ століття Фредеріком У. Тейлором (1856-1915). Він був американським винахідником і інженером. Серед його робіт дві найважливіші це «Управління магазинами» і «Принципи наукового управління». Практично до всіх промисловим операціям в світі можна знайти підхід, використовуючи його теорії.
Вони називались науковими, тому що для їх розвитку Тейлор використовував методи, запозичені у ботаніків і хіміків. Серед них аналіз, спостереження, синтез, логіка і раціоналізм. На підставі вивченого, Тейлор створив концепцію організації, яка сьогодні носить визначення «бізнес» і позначає ефективність і продуктивність.
1900-ті роки
Розвиток менеджменту як науки, продовжилася в 1909 році, коли Тейлор опублікував «Принципи наукового управління». У книзі обґрунтовувалося поліпшення продуктивності при оптимізації робочих місць.
Незабаром після цього видання два теоретика, Френк та Ліліан Гілбрет, продовжили дослідження в пошуках оптимального способу виконання кожного з завдань, вивчених Тейлором. Дует подав ідею знімати працівників на камеру, щоб аналізувати механізм виконання тих чи інших процесів.
У 1921 році Гарвардська Школа Бізнесу вперше запропонувала навчання для отримання ступеня магістра з управління бізнесом (Master of Business Administration degree (MBA)).
У 1946 році Пітер Друкер видає одну з перших книг з прикладного менеджменту «Концепція корпорації», продовжуючи історію менеджменту як науки. Її вихід став результатом дослідження організації, проведеного за дорученням Альфреда Слоана (голови General Motors до 1956 року).
