Становлення
Визнаним лідером історичної науки в ті роки був Василь Осипович Ключевський, чиї лекції користувалися величезною популярністю. Погляди молодого Михайла Миколайовича Покровського формувалися саме під впливом концепції Ключевського, що демонструє зміст курсів, які він читав по закінченні університету в різних московських навчальних закладах. Але до кінця століття ситуація змінюється. Покровський знайомиться з вченням легального марксизму, яке проповідував Плеханов. Спрямованість лекцій та їх зміст значно змінюється, в них з’являється явний антидержавний підтекст. З цієї причини йому не дозволяють захистити магістерську дисертацію, а в 1902 році забороняються і лекції Покровського.
У колі соціал-демократів
Перші книги з історії, написані Покровським, користувалися величезною популярністю серед революційної молоді. В ліберальному русі Покровський дуже скоро розчарувався і приєднався до соціал-демократам, друкованим органом яких була газета “Правда”, де історик опублікував деякі свої статті. Знаменною датою в біографії Михайла Миколайовича Покровського стає 1905 рік: у квітні він вступає в Російську соціал-демократичну робітничу партію, а влітку знайомиться в Женеві з її видатним теоретиком і лідером більшовицького крила – Володимиром Іллічем Леніним. Повернувшись в Росію, Покровський очолює лекторську групу Московського комітету, активно публікується в більшовицьких виданнях.
