Історія міста Муром бере свій початок з 862 року. Це один з найдавніших міст сучасної Росії. У наші дні він є адміністративним центром Муромського району на території Володимирської області. Він розташований на березі річки Ока, до обласного центру 150 кілометрів. Зате від Мурома рукою подати до кордону Нижегородської області. Це великий транспортний і залізничний вузол Горьківської залізниці.
Давня історія
Історія міста Муром починається ще в період Давньоруської держави. Перша згадка про нього зустрічається в “Повісті тимчасових років”, перераховують його разом з іншими містами, влада в яких до того часу встановив Рюрик. З цього часу і ведуть історію виникнення міста Муром.
У 80-ті роки на території Муромського кремля, який знаходиться в центральній частині сучасного міста, проводилися масштабні археологічні розкопки. Вдалося відшукати дерев’яні мостові, які були побудовані ще в X столітті, а також залишки будівель з дерева, сліди садибної забудови. Все це говорить про давню і славну історію міста Муром.
У 1998 році проводилися розкопки в східній частині, так званої Кремлівської гори. Тут була виявлена ліпна кераміка кінця X – початку XI століття. Зверху на ньому лежали шари, які були типові для давньоруської доби. Також там було язичницьке капище, яке було дуже схоже на опис городецького святилища на Північному мису городища Стара Рязань. Отже, вивчаємо далі коротку історію міста Муром.
Навали булгар і татар
Відомо, що першим муромським князем став Гліб Володимирович. Він прийшов до влади в 1013 році. У 1088 році місто переніс навала волзьких булгар.
У 1096 році в історії міста Муром настав новий етап. Він опинився в центрі міжусобної війни. Муромско-Рязанська земля оголосила про своє бажання стати самостійним князівством у 1127 році, відокремившись від Чернігівського князівства. Сталося це в часи правління Ярослава Святославича. Саме цього князя з його родиною історики зараховують до людей, крестившим муромські землі. У 1129 році після його смерті муромський престол очолив його син Юрій Ярославич, з 1143 по 1145 роки першим князем був ще один син Ярослава Святослав, а після його молодший брат, якого звали Ростиславом.
Саме в часи правління Ростислава Муромско-Рязанська земля розпалася на два князівства, яке остаточно отримали самостійність після смерті Святослава у 1145 році. У 1198 році Муром (у короткій історії міста для дітей це докладно описано) став центром самостійної єпархії.
Між тим, в Рязані залишився князь Гліб Ростиславич, який будь-якими способами став вести боротьбу зі своїм північним сусідом, Ростово-Суздальським князівством. Закінчилося все плачевно для Мурома: перемогу здобув Всеволод Велике Гніздо, місцеві князі були полонені. З 1219 року Рязань очолив Ингварь Ігорович, а після нього брат Юрій. В ці часи князівство зазнало кількох спустошливим навалам татаро-монгол. У 1293 році Муром фактично був спалений дотла і на якийсь час перестав згадуватися в руських літописах.
Відродитися місту вдалося тільки до 1351 року, пов’язують це з князем Юрієм Ярославовичем, якого через чотири роки змістив з престолу Федір Глібович. Нова сторінка в історії Давньої Русі Мурома настає в 1392 році, коли великий князь московський Василь I приєднав це князівство до Москви.
Походження назви
Вважається, що назва міста походить від фіно-угорського племені мурома, згадка про яке можна зустріти ще в “Повісті тимчасових років, у тих частинах, які відносяться до недатованими літописами до того, як на Русь закликали варягів.
Однак деякі дослідники не виключають, що була й зворотна залежність. При цьому етимологія слова “муром” залишається невідомою. Так що історія назви міста Муром залишається туманною. При цьому в окрузі велика кількість співзвучних гідронімів: озеро Муромське, річка Муромка, струмок Муромець, ще одне озеро під назвою Муромская Лука.
Є версія, що слово “мурма” походить від балтійського аналога, який в перекладі означає “бурчати, бурчати, дзюрчати”. Також є схожа співзвучне слова в марійській мовою, яке означає “веселощі, місце для співу”.
У словнику Володимира Даля можна знайти згадку, що назва міста походить від слова “муром”, яке означає «глазур». Це склувата оболонка на гончарній посуді або кахлях, які робили в період заснування міста.
Примітно, що назва міста згадується і в скандинавських сагах, які відносяться до XIII століття.
У складі Московського князівства
З XIV століття історія міста Стародавньої Русі Муром триває у складі саме Московського князівства. В середині XVI століття саме в цьому місті війська російського царя Івана Грозного почали збір, щоб почати звідти похід на Казань. У цей період в місті будують перші кам’яні храми.
У 1565 році Іван IV ділить Російську державу на «земщину» і «опричнину», місто опиняється у складі першої.
У XVII столітті Муром стає важливим ремісничим центром країни. Тут з’являється велика кількість майстрів по вичинці шкіри, а також багато ковалів, шевців, кравців, ювелірів. До цього часу відноситься поява знаменитих муромських калачів. Це була унікальна для того часу випічка, яку робили з ситного тесту. Унікальність саме муромського калача полягала в його шпаруватості. Для цього тісто попередньо довго м’яли руками, завдяки цьому міститься в ньому вуглекислий газ не випаровувався. Калач виходив пористим, з великими пустотами всередині.
Архітектурний вигляд міста
Архітектурний вигляд Мурома почав складатися, починаючи з XIX століття. До цього моменту місто вже встиг побувати в складі Московської губернії, Володимирського намісництва.
У 1792 і 1805 роках відбулися масштабні пожежі, які знищили практично всі дерев’яні споруди. Місто відбудовували вже за новим генеральним планом, який розроблявся архітектором Іваном Лемом, а затвердила його імператриця Катерина II ще в 1788 році. Згідно з цим планом, забудова міста повинна була перейти від радіально-променевої схеми до строго перпендикулярній. Так, квартали Мурома стали являти собою прямокутники зі сторонами 250 і 150 метрів.
Тільки у 80-х роках цей давно усталений порядок був порушений. За новим проектом, розробленим заслуженим архітектором РРФСР Миколою Беспаловим, багато центральні вулиці перегородили многоподъездными будинками.
Розвиток міста в ХІХ-ХХ столітті
Муром, який у XIX столітті входив до складу Володимирській губернії, став першим містом в цих місцях, де з’явився водопровід. Щоб реалізувати цей передовий проект для свого часу, на перехресті вулиць Вознесенської та різдвяної побудували водонапірну вежу. Її можна знайти і сьогодні на перетині Радянської з вулицею Леніна.
Профінансував зведення водонапірної вежі глава міста Олексій Єрмаков, який до того ж був меценатом і багатим купцем. У XIX столітті Муром почав активно розвиватися, будуються механічні і чавуноливарні заводи, з’являється бавовняна, а трохи пізніше і льнопрядильная фабрика. На початку XX століття відкриваються залізничні майстерні.
На історію міста і визначні пам’ятки Мурома сильно вплинули події, що відбулися після Жовтневої революції. Після перемоги Жовтневої революції багато храмів були розорені, кілька стародавніх церков було знесено. У тому числі один з головних храмів міста, його ключова пам’ятка собор Різдва Богородиці, побудований в XVI столітті ще за наказом Івана Грозного.
Заворушення в Муромі
У 1961 році в Муромі відбулися масові заворушення, які викликали серйозне занепокоєння радянського керівництва. Все почалося з того, що майстер цеху по виробництву холодильників Юрій Костіков, будучи напідпитку, намагався заскочити в кузов вантажівки, який проїжджав повз. Робочий зірвався, вдарився головою об асфальт.
Повз проїжджав начальник місцевої міліції, який наказав відвезти його у відділення. Костіков просидів у камері до ранку, медична допомога йому не була надана, тільки вранці його відвезли в лікарню, де він помер. По місту відразу стали поширюватися чутки, що в міліції його побили, від цього він і помер.
Експерти заявили, що смерть сталася внаслідок нещасного випадку, але на заводі піддали сумніву ці результати, зажадавши ще одного дослідження із залученням незалежних фахівців зі столиці.
У день похорону учасники процесії почали закидати відділення міліції камінням, перевернули машину правоохоронців. Виник стихійний мітинг.
Незабаром натовп, озброївшись підручними засобами, штурмом захопила відділення міліції. У співробітників відділення відібрали зброю, в кабінетах влаштували погром. З камер попереднього ув’язнення було звільнено 48 осіб. Будівля міліції підпалили, а після не допустили до нього пожежні команди, які прибули на місце події.
Міська влада були в розгубленості. До півночі у місто прибуло близько 200 військовослужбовців, яким вдалося запобігти безладам. Свої посади втратили багато партійні чиновники і силовики. Вісім осіб було звинувачено в участі у масових заворушеннях, а 11 – в хуліганстві. Трьох засудили до розстрілу, інших – до позбавлення волі.
Муром сьогодні
Сьогодні історія міста та пам’ятки Мурома привертають велику кількість туристів. Приїжджих приваблює святкування Дня сім’ї, любові і вірності, яке щорічно влаштовують, починаючи з 2008 року.
Цікаво, що до 2010 року Муром мав статус історичного поселення, але потім був позбавлений його рішенням федерального міністерства культури.
У 2014 році за підсумками конкурсу на саме упорядковане поселення в Росії Муром посів третє місце, за що отримав більше чотирьох мільйонів рублів на благоустрій.
Багатьох приваблює історія Якиманской слободи в місті Муром. Це село, яке з 2006 року включено до складу населеного пункту. Саме тут розташована знаменита церква святих Анни і Іоакима. В ній же розташована єдина на території Росії приватна обсерваторія.
У школах сьогодні активно знайомлять дітей з історією міста Муром для дітей. Це, впевнені педагоги, має велике значення у вихованні підростаючого покоління. Короткий зміст історії міста Муром для дітей викладено і в статті. Тут наведені основні епізоди, з якими знайомлять школярів.
Пам’ятки
Серед пам’яток Мурома багато культових споруд, стародавніх храмів. В першу чергу, це Благовіщенський чоловічий монастир, який був заснований в середині XVI століття, Воскресенський жіночий монастир, що з’явився приблизно через сотню років, Спасо-Преображенський чоловічий монастир, заснований ще в XI столітті. І це ще не всі монастирі, який є на території міста Муром. Історія міста, пам’ятки тісно пов’язані з православ’ям, тому серед туристів переважна більшість – це паломники.
Вони приїжджають поодинці або організованими групами, щоб доторкнутися до святих місць, поспілкуватися зі старцями, сходити на сповідь в один із стародавніх монастирів. Серед найвідоміших варто виділити Хрестовоздвиженський монастир, а також церква Іллі Муромця, каплицю Ікони Божої Матері “Невипивана чаша”.
Серед інших визначних пам’яток потрібно відзначити пам’ятник Іллі Муромця, який був встановлений в 1999 році в міському парку над річкою Ока. Це робота відомого скульптора В’ячеслава Кликова.
Тут же можна відшукати паровоз бронепоїзда “Ілля Муромець”, який був побудований під час Великої Вітчизняної війни. Він встановлений на бетонованою стіни, де перераховані всі міста, в яких бронепоїзд побував. Вважається, що це один з найбільш потужних бронепоїздів, коли-небудь з’являлися в світі. У 1944 році він брав участь у битві проти німецького бронепоїзда “Адольф Гітлер” під Ковелем, в якому здобув переконливу перемогу.
До речі, в місті багато присвячено былинному герою, імені якого є слово «муром». Наприклад, на в’їзді з боку Володимира в 1967 році був встановлений билинний камінь. Його створив місцевий архітектор Микола Беспалов, на ньому висічено обличчя Іллі Муромця, а також цитата з “Повісті временних літ”, яка містить перша згадка про населеному пункті.
Центром святкування Дня сім’ї, любові і вірності в останні роки став пам’ятник Петру і Февронії Муромським. Він встановлений на Монастирській галявині, поруч зі Свято-Троїцьким жіночим монастирем, де і зберігаються мощі святих, які стали зразком подружньої вірності і відданості.
Тут же встановлена стела імені Гастелло. Вона з’явилася на вулиці Гоголя в пам’ять про знаменитого героя Радянського Союзу, який виріс в Муромі. На стелі зображено літак легендарного льотчика після вирішального пориву.
Розваги
З розваг в Муромі діє контактний зоопарк, два десятки барів, можна відвідати виставки в Муромське історико-художньому музеї, три кінотеатри, близько десятка нічних клубів, два парку атракціонів (Окський і їм. 50-річчя Радянської влади). При бажанні можна відправитися в річковий круїз.
Центр культурного життя міста зосереджений в історико-художньому музеї, в якому зараз можна побачити близько 60 тисяч експонатів. Тут і колекції давньоруського мистецтва, археологічні знахідки, і твори сучасних і радянських живописців.
Після Великої Вітчизняної війни в місті діяв меморіальний музей Гастелло і будинок-музей художника Івана Куликова. Тільки в 2007 році музей живописця закрили, а всі експонати перевезли в історико-художній музей.
Регулярно на базі музею проходять Уваровские читання і збираються наукові експедиції.
