Хто тут пустує?
Улюбленець – ось те слово, яке і стає джерелом поширеної помилки. Так, саме в ньому “бал” – склад ударний, і більше ні в одному однокоренном слові. Навіть “баловник” (яке вважається розмовною) має наголос на “і”.
Звичайно, є більш серйозний пробіл, ніж помилка у наголосі: це недоліки батьків і вихователів, які занадто багато уваги приділяють примхам дитини чи вихованця. Задаровують його іграшками, потурають усім, навіть безглуздим бажанням, опікують при щонайменших негараздах, з якими під силу впоратися йому самому.
Але щоб розмірковувати на складні психологічні теми, треба подолати помилкове наголос в “балує, балуєш, розпещений, балуватися” та в інших спільнокореневих словах.
За особами і числами
Не варто чекати, коли помилку (наголос на “бал”) виправить співрозмовник. Багато людей зауважують неправильне наголос в “балує,” дзвонить”, “торти”, “буряк”, “завидно”, “гарніше” або грубе просторічне “їхній”. Але вказати на це не вирішуються: бояться образити рідних чи знайомих людей. А що стосується сторонніх, то зауваження, що не відноситься до основної теми діалогу, вважається некоректною формою ведення бесіди.
Якщо виникають сумніви, треба відразу подивитися в словники, які доступні зараз як в Інтернеті, так і в друкованому вигляді. Постараємося затвердити потрібне вимову всіма можливими шляхами.
Один з найпростіших способів запам’ятати наголос у “балує” та інших формах цього дієслова – проспрягать за особами і числами. При цьому невизначена форма “балувати” перетворюється в “балУю – балуєш – балує – балуємо – балуєте – балують”.
Візьмемо ще один часто вживається дієслово: “розпестити – избалУю – избалУешь – розпестимо – избалУете – избалУют”.
